Галина Пономар: «Щастя вишите власноруч»

Наша сьогоднішня героїня Галина Пономар, вчителька початкових класів школи в с. Гаврилівка, красуня та майстриня, з доброю душею та золотими руками, з дитинства накопичувала у серці любов до рідного краю.

Дівчинка народилася в мальовничому селі Журжовичі Житомирської області. Село оточене густим лісом, в якому ще маленькою Галинка знала кожну стежинку. Адже ще змалечку батьки прищепили донечці любов до матінки-природи, до лісу, до кожної квіточки, травинки. Окрім того, дівчинка росла доброю, красивою та працьовитою. Допомагала батькам поратися в хаті, на городі та по господарству. Але найбільше любила маленька Галинка літню пору. Тоді вона із сестричками Наталкою та Марійкою бігала в ліс, що наповнювався співами птахів та ароматами достиглих лісових ягід і грибів, якими дівчатка доверху наповнювали свої кошики. Наталка – найстарша серед дівчаток, а Марійка – сестра-близнючка Галинки. Сестрички були дуже дружніми та любили одна одну.

Сестрички – педагоги

Дівчата виросли, стали красивими та розумними панянками, знайшли власне покликання, яке виявилося спільним для усіх трьох сестер – вчителювання. Наталка за освітою вчителька хімії та біології, наразі працює у столиці в Службі якості освіти. Марія – вчителька початкових класів в Луб’янці. Батьки дівчат все життя трудилися в лісному господарстві, наразі на пенсії.

Сама ж Галинка закінчила 9 класів у своєму рідному селі, згодом вступила в Коростишівський педагогічний коледж імені Івана Франка. По закінченні працювала вчителькою початкових класів в Блиставиці та одночасно закінчувала Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Після декретної відпустки дівчину запросили працювати вчителем початкових класів у Гаврилівку, де на той момент звільнилося місце і де Галина Іванівна служить вже 9 років.

Душевна, добра й творча особистість

Галина Пономар дуже любить малювати, робити різноманітні вироби, аплікації, захоплюється вишиванням.

Віднедавна стала керівником новоствореного гуртка «Українська народна вишивка» та ділиться своєю творчістю та емоціями, які так довго накопичувала та наче берегла саме для цієї події. Адже вишивка має литися з душі…

Гурток вже здобув дві перемоги в тематичних конкурсах.

Галина Іванівна ділиться емоціями та планами на майбутнє:

– Коли запропонували вести свій гурток, я дуже хвилювалася та боялася, що у мене щось не вийде. Але все-таки погодилася, адже хочу всі свої знання та навички передати діткам. Наразі у гуртковій роботі беруть участь навіть хлопчики, тому що це дійсно цікаве та захопливе заняття. Плануємо у наступному році зробити виставку творчих робіт. Моя вихованка Антоніна вже отримала перемогу в конкурсах: «Український сувенір» та «Об’єднаймося брати мої», де вона вишила чудовий портрет Тараса Шевченка. Я дуже люблю творчо працювати з дітьми, особливо радію, коли бачу їхню зацікавленість та бажання, коли їм подобається та вони отримують від цих занять втіху і задоволення. Я й сама дуже щаслива, адже маю не тільки омріяну роботу, цікаві захоплення, а й чудову сім’ю, двох гарних синочків.

Галина Іванівна радіє життю, почувається щасливою, у вільний час малює та вишиває, ділячись своїм щастям з оточуючими… Бажаємо кожному віднайти себе, бути здоровими та щасливими!