Художниця Оксана Фурлет про творчість, що додає світла в душі (ФОТО, ВІДЕО)
1 хвилина на читання
У Бучанському центрі позашкільної роботи з початку його заснування гурток образотворчого мистецтва веде Оксана Миколаївна Фурлет – художниця, яка вже 40 років у мистецтві. З часом гурток переріс у студію, яка захистила й отримала звання «народна».
Це творча, художня студія, в якій дитина має можливість розвиватися як творча особистість. З хлопчиками і дівчатками, які хочуть навчитися образотворчого мистецтва, тут починають з маленьких завдань і поступово переходять до композицій. І підхід до всіх індивідуальний.
«Для мене як вчителя важливо, щоб у дитини формувалося розуміння: вона може робити так, як хоче. Не повторює за кимось, не змальовує, не копіює. Нехай спочатку не дуже складно чи правильно, це все процес навчання. Але дитина створює для себе шляхи можливостей».
У студії є живопис – працюють з фарбами, кольорами; є малюнок, який трансформується у велике поняття графіка, тобто використовують різні графічні техніки. Також є оригінальна графіка – на основі кавової плями. Розвиваючи свою уяву, використовуючи асоціації, юні художники створюють неординарні роботи, повз які неможливо пройти. Їх хочеться роздивитися, сформувати історію, яку розповів митець.
Майстриня направляє вихованців створювати такі роботи, щоб глядач ставав співучасником дійства – створити образ, який за допомогою уяви, асоціацій стає розповіддю.
«Образ може бути спочатку не зовсім зрозумілим. Та глядач іде по малюнку як по лабіринту. І йому стає цікаво, – роз’яснює Оксана Миколаївна. – І прошу дітей створювати нестандартні, оригінальні малюнки. Такі, що чіпляють якісь струни душі».
Мета керівниці – не тільки навчити художньої грамоти, а створити людину, яка себе проявить як творча особистість. Навіть якщо вона не буде в майбутньому малювати, та обов’язково реалізує свій потенціал у створенні дизайну, інтер’єру, одягу, букетів тощо.
Тут вчать дітей використовувати у творчості різні матеріали. Наприклад, вихованці гуртка робили моделі одягу з природних матеріалів – трави, колосків, квітів. Або поєднували різні матеріали – тонкий шифон і щось грубе. Іншого разу робили з клаптиків зі старих журналів, потім створювали пап’є-маше.
Так діти вчаться дивитися на світ по-іншому, у маленьких дрібницях бачити можливості для краси і творчості.
«Діти мають відчувати, що можуть самі виразити те, що вони хочуть. А можна – все. Моє завдання – скерувати їхню ідею так, щоб вона була грамотно зроблена по-мистецьки», – вважає керівниця студії.
Пані Оксана з малого містечка, де крім гуртка малювання не було інших можливостей для розвитку. Завдяки вчителю, який сам вчився на художньому факультеті Одеського державного педагогічного університету ім. Ушинського, вона обрала цей виш для вступу.
«Одеса стала для мене великим вікном у великий світ, – ділиться пані Оксана. – Зовсім різні люди і творчі також, різні можливості, матеріали і напрями у мистецтві. Для мене це було відкриттям».
Після «соціалістичного» навчання «як треба» талановита дівчина дізналася, що можна робити «як хочеш». Хоч тоді ще й не знала, як вона хоче. Тож майстриня дуже розуміє дітей, які лише роблять перші спроби у творчості й шукають себе, та всіляко намагається їм допомогти. Тим паче зараз, у вільній незалежній Україні можна себе проявляти як заманеться, використовувати всю свою уяву без жодних обмежень.
Єдине, що вона вважає зайвим у мистецтві – це насилля. Навіть попри війну пропонує дітям малювати не її жахи, а майбутнє, яким вони хочуть його бачити.
«Ми і так пережили багато. А людина мусить тягнутися до чогось світлого», – впевнена Оксана Миколаївна.
У 2022 після деокупації діти прийшли до майстрині відразу, щойно центр почав працювати. Тоді ще на базі шкіл, поки облаштовували укриття у БЦПР. Згадує, що вдома було морально важко, особливо восени, коли рано темніло, а світло вимикали. Тим паче творчі роботи Фурлет – майже 150 картин, викрали російські солдати під час окупації. Художниця жалкує, що не має вже стільки часу, щоб їх повторити.
А в центрі позашкілля робили все можливе, щоб усі почувалися комфортно. Вішали ліхтарики, включали генератор. І діти із вчителем із задоволенням тут займалися, творили.
«Є для чого жити. Ти розумієш, що ти комусь потрібен», – заняття з дітьми стали рятівним колом і для самої художниці, яка внаслідок воєнних потрясінь на деякий час втратила натхнення.
Так склалася доля, що Оксана Миколаївна змінила багато місць проживання: Львівщина, Одеса, Хмельниччина. Та Буча стала для неї справжнім домом, впевнена жінка.
У наше місто родина Фурлет приїхала у 2000 році. Спочатку пані Оксана працювала у школі № 4, де були класи із поглибленим вивченням образотворчого мистецтва. Написала освітню програму для них. З 25 учнів першого її випуску 12 дітей вступили у виші, в які здавали творчі (художні) конкурси. Пізніше – робота у центрі позашкілля, якою жінка дуже задоволена.
«Вчитель – це дві посудини. Ти віддаєш, і в тебе переливається. Бо ти бачиш дитячі очі, усмішки, віддачу. І коли дитина усміхається тобі, тому що зробила і їй подобається, – це дуже надихає», – ділиться художниця.
Особисте натхнення мисткиня черпає у квітах, особливо в ірисах, які вона безмежно любить. А ще в жінках, навколо яких формується родина, діти, школа, все-все: «Жінка – це лампадка, яка зігріває всіх. Вона мусить зібрати в собі всю енергію, і це світло своєї душі роздати іншим».
Як художник Оксана Миколаївна працює в техніці ”батик” (вид декоративно-вжиткового мистецтва). У роботах, виконані на шовку спеціальними барвниками, під чутливими руками майстрині, розквітають дивовижні, загадкові образи. І в цих картинах кожен знайде для себе щось привабливе і незабутнє, горде і романтичне, близьке і недосяжне.
Досягнення учнів
Цього року двоє вихованців БЦПР стали стипендіатами Бучанського міського голови Анатолія Федорука. Нагадаємо, стипендія надається найталановитішим молодим людям, переможцям конкурсів та олімпіад.
Також БН розповідали про юну художницю Зою Казак, яка посіла переможне місце в міжнародному конкурсі ім. Сальвадора Далі й теж була стипендіаткою міського голови.
Записала Ірина Левченко
Газета “Бучанські новини” № 41 від 12 жовтня 2023 року
