Липень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
09.05.2024

БУЧАНСЬКІ НОВИНИ

Ваш путівник у житті громади, друг і порадник на кожен день!

Тетяна з Мироцького: «Головне – живі. З іншим впораємося»

1 хвилина на читання

Тетяна  Ступакова відчула жахіття війни в себе вдома. Уже 1 березня військова техніка проїхала селом та артилерією зруйнувала квартиру сина жінки. Тому всі разом вони зібрались у неї в приватному будинку в Мироцькому.

4 березня в їхні двері постукали.

Діти дуже злякались, тому родина вирішила не відчиняти. Але це не зупинило російських солдат. Вони виламали вікна і влізли в хату. Зігнали родину в одну кімнату, а в іншій частині будинку почали хазяйнувати.

Військову техніку розмістили на городі поруч та в сусідів. Вирили окопи та встановили кулемети.

Історії війни Бучанської громади. Окупація Мироцького (ФОТО)

Тетяна Олексіївна зізнається, що їм пощастило: військові, котрі були в їхньому помешканні, були більш-менш адекватні. Це вона зрозуміла вже після того, як дізналась про звірства окупантів у Бучі.

Але її «гості» обікрали родину: ювелірні прикраси та гроші, які були зароблені важкою працею, і зникли.

– Одного дня бабуся не витримала і почала на них кричати. Мовляв, ви кажете, що приїхали з миром, а в нас все вкрали.

Тоді частину грошей – збереження в доларах, мирончанам повернули.

Бабусі взагалі важко далась окупація. Пані Тетяна каже, що, напевне, в неї був мікроінсульт, який вона перенесла через страх та стрес.

Історії війни Бучанської громади. Окупація Мироцького (ФОТО)

Їжа в родини була, адже мають на господарстві корову та птицю, а в запасах крупи, муку, цукор, навіть, солодощі для дітей.

– Я намагалась допомогти і тим людям, які були у підвалах та не мали продуктів. З дозволу військових заносила їм молоко, яйця, сир, сметану. Варила тушонку з м’яса, що було у морозильній камері, – розповідає Тетяна Ступакова.

За час окупації в Мироцькому була одна ротація військових росіян, на заміну в село заїхали рашисти, які не йшли на контакт.

– Були зліші, можливо тому, що вже минуло багато часу, а успіхів їхня армія не досягла, – вважає жінка.

Чоловіка Тетяни мало не вбили, адже знайшли рації, котрими він перемовлявся зі своїм кумом. Водили на розстріл, але… передумали. Лише лякали, погрожуючи зброєю.

Війна далась всім взнаки, але Тетяна Ступакова вважає: головне, що вони всі живі. З іншим вони впораються.