Людмила Семеняка: «Для мене професія психолога – це покликання»

«Бучанським новинам» пощастило познайомитися з цікавою людиною і гарним фахівцем – практичним психологом, соціальним педагогом школи № 2 Людмилою Іванівною Семенякою.

Людмила родом із Черкаської області, навчалася у Переяславі, закінчила університет у 2012 році. Дівчина мала у виші подружок із Бучі, й завдяки їм обрала для свого майбутнього наш регіон. Один рік практикувала вихователем в Ірпінському садочку й зрозуміла, що хоче працювати зі старшими дітьми – психологом у школі.

Директор НВК № 2 Людмила Опанасівна Волинець не просто прийняла в колектив нового вчителя, а і всіляко допомогла облаштувати комфортне місце роботи. Тож практикує Людмила Іванівна у своєму окремому, хоч і невеликому, але комфортному кабінеті. І діти до неї із задоволенням приходять: поділитися проблемами, знайти відповіді на свої запитання. Чи впевненості у своїх діях. Або просто поспілкуватися про друзів, батьків, природу, життя. Як молодому вчителю вдалося досягти взаєморозуміння з учнями та ще і у такому незвичному для нашого суспільства напрямі, як психологія, її особистий секрет. Адже багато хто під час першого знайомства не усвідомлює різниці між психологією і психіатрією і боїться занять із психологом: подумають, що психічні розлади! Але Людмила Семеняка вміє роз’яснити, поговорити, зрозуміти… допомогти.

– Людмило, чому саме обрали фах психології і як це відбувалося?

– Спочатку я обрала біологію, і стало приємним бонусом, що на факультеті була друга спеціальність – психологія. Десь на п’ятому курсі університету познайомилася із чудовою людиною – шкільним психологом, яка відкрила для мене цю науку по-новому. І тоді я зрозуміла, що теж хочу допомагати людям, особливо дітям, підтримувати їх і працювати з учнями. Тож тепер і вчитель біології, і психолог.

– Дехто вважає, що гарний психолог мусить мати великий життєвий досвід. Чи це так? Чи може достатньо гарно вчитися і з розумінням ставитися до чужих проблем?

– Звичайно, все приходить з досвідом. Але мені здається, що важливо бути чуттєвою, емоційною людиною, яка може співчувати, переживати, підтримувати і допомагати. А якщо до цього додати навчання – то буде все виходити.

Людмила Іванівна навчається постійно, а також бере участь у різних фестивалях за фахом. Наприклад, є неодмінним учасником як тренер у міжнародних фестивалях «Арт-практик. Діти», де проводить майстер-класи для бажаючих на ту чи іншу тему щодо виховання, розвитку дітей методами арт-терапії.

– Арт-терапія – це напрям психології, коли ми розвиваємо чи навчаємо через творчість: малювання, фелт-терапія (вовною), пісочна анімація, танцювальна  і багато інших, – пояснює фахівець.

До речі, це вона використовує під час занять в гуртку, який запровадила у школі. Психологічний гурток відвідують діти з 8 по 11 клас, які вчаться психології, які у неї напрями, а також як зменшити тривожність і збільшити самооцінку.

В освітньому закладі педагог в першу чергу працює з дітьми з особливими освітніми потребами. Крім того, веде з учнями просвітницьку, профілактичну роботу: протягом року влаштовує тематичні години психолога. А головне – прислухається до дітей. Запитує, про що б вони хотіли поговорити, і враховуючи їхні відповіді, на  тематичних годинах розмовляють саме на ці теми.

– Хвилювання, страхи, тривоги, вагання у прийнятті певного рішення – ці всі проблеми вам допоможе розв’язати психолог, – роз’яснює Людмила Семеняка. І говорить діткам: –  Ідіть до мене, ми поспілкуємося, і я зможу вам допомогти.

І діти йдуть. І їхній світ стає кращим.

Ми домовилися з Людмилою Іванівною, що вона дасть важливі рекомендації в умовах сьогодення і для наших читачів. Тож, якщо у вас є питання, надсилайте їх до редакції. Ми обов’язково запитаємо фахівця.

Семеняка Людмила Іванівна – дитячий психолог, спеціаліст ІІ категорії, арт-терапевт, тренер, спікер Міжнародного фестивалю «Арт-практик. Діти» в містах України.

«Я обожнюю працювати з дітьми: супроводжувати їх, допомагати, підтримувати, творити, грати з ними та ще більше їх пізнавати».