Історії війни. Андрій Купраш із Бабинців про порятунок від загибелі під час окупації
Путін почав повномасштабну війну проти України 24 лютого. Не зумівши “взяти Київ за три дні” його армія почала вбивати цивільне населення. Звірства окупантів вже увійшли в історію як “бучанська різанина”, але чимала частина цих звірств випала на села і селища Бучанської громади.
Свою історію порятунку від загибелі розповів журналістам БН ще у 2022 році пан Андрій Купраш, староста Бабинецького старостинського округу.
– Вже після того, як Бабинці було окуповано, кілька військових російської армії приїхали по мене. Вони прямо запитали: “Кто тут председатель?” і я, звісно, не мав наміру переховуватись та наражати на небезпеку місцевих, тож відповів, що це я, – згадує той день чоловік.
Вони вивели Андрія на вулицю, де він відразу отримав удар прикладом в голову. Після цього окупанти вивезли старосту на край селища, в ліс.
– Дорогою один із військових сказав, що дає мені 10 секунд, щоб подумати і розповісти все, що знаю. Якщо ні, то його ніж, який за його словами вже позбавив життя дев’ятьох осіб, вб’є і мене, – розповів пан Андрій. – Ми приїхали на кладовище, там військові били мене. Змусили зняти одяг до білизни. Допитували де солдати, де зброя? Але ж яка зброя? Так, у селищі активісти почали будувати блокпости в перший день, молодь наносила коктейлі Молотова, але коли заїхала техніка зі Здвижівки, всі розбігались. Адже це танки, просто так їх не зупинити. Я запитав військових, чи бачили вони асфальт, коли їхали? Він не має слідів важкої техніки. Тож чи може тут бути ЗСУ? Зрозуміло, що ні.
Серед тих орків був їхній командир. Він звелів полоненому рити собі могилу. Інший військовий контролював, щоб Андрій копав.
У цей час староста згадував своїх любих дітей та кохану дружину. Неймовірно важко було розуміти, що вже ніколи не почує їхній сміх, не побачить, не обійме.
Неочікуваний порятунок
– У цей час на квадроциклі під’їхав їхній командир. Він сказав мені вдягнутися і сісти з ним у чотириколісний транспорт. Дорогою дав мені цигарок. Чесно, я не розумів, що відбувається. Але тут він заговорив: “Ненавижу своего президента путіна. Я не хотел сюда ехать.”
Він розповів, що приїхав воювати з іноземним легіоном та знищувати бази НАТО. Але за місяць, який він провів в Україні, не побачив нічого з цього.
– Завіз мене в селище і відпустив. Місцеві були спантеличені, але було саме так, – розповідає Купраш.
Чому насправді так сталося, невідомо. Та головне, шо чоловіку вдалося врятуватися, хоч і через ненависть російських рашистів до свого ж керівництва.
Ірина Паясь
На головному фото зустріч родини Купраш після деокупації у 2022 році. Не бачилися 2,5 місяці.
Стаття опублікована у газеті № 24 від 25 серпня 2022 року.
Нагадаємо, ми розповідали про волонтерів селища у статті Бабинці. Спогади про окупацію: «На перемогу працювали всі» (ФОТО)
