На захисті неба бойові Відьми, Валькірії, Амазонки (Фото)
1 хв читання
Бойові Відьми, Валькірії, Амазонки, – саме так називаються відділення дівчат у військовій формі, які бережуть нашу територію від ворожих безпілотників.
Сьогодні наша розповідь про жінок мобільних вогневих груп протиповітряної оборони в Добровольчому формуванні Бучанської територіальної громади.
«Цей проєкт – жінки у ДФТГ – стартував у травні цього року. Коли більшість чоловіків добровольчого формування пішли на фронт, їхні місця зайняли жінки. І досить ефективно виконують бойові завдання щодо ППО і стабілізаційних дій», – розповів заступник командира, начальник штабу Добровольчого формування Бучанської територіальної громади Андрій Верлатий.


Вони різного віку, мають мирні спеціальності – лікар, менеджер, туристичний агент, працівник дитсадочка… Та коли заступають на чергування у добровольчому формуванні, трансформуються в мужніх, стійких Захисниць, які протистоять ворожим шахедам.
Жінки поєднують службу із звичним мирним життям – роботою, родиною. І хоч важко, та не жаліються і впевнено навчаються бути фаховими військовими. Тому що об’єднані єдиним бажанням – захищати рідну землю.


Тож тренуються багато і цілеспрямовано.
До підписання контракту із ДФТГ вони не мали жодного досвіду у військовій справі. Та за два місяці, а хто і за один, освоїли автомат, кулемет, відстежування шахедів, у тому числі з прожектором. Бойові жінки вже мають на своєму рахунку три збиті рашистські безпілотники.
До речі, вони навчаються не лише збивати, а збивати так, щоб уламки дрона не падали на хати, не завдавали шкоди людям.
Коли журналісти БН прибули на полігон, щоб поспілкуватися з бойовими дівчатами, вони саме завершували тренування: дві команди брали участь в імітації бою. Одні – проводили наступальні дії, інші – стояли в обороні, тож окопувалися чи використовували природні укриття, ставили розтяжки тощо. Усі викладалися сповна, попри спеку, пилюку й пісок. Адже тренуються жінки, як і чоловіки, в умовах, наближених до реальних. Вони не мають і не хочуть мати жодних поблажок, адже війна не береже нікого. І хочуть бути готовими до будь-яких складнощів.


Крім полювання на шахедів, дівчата беруть участь у патрулюванні територією. Одне із завдань – не пропустити ворожих диверсійно-розвідувальних груп.
Стріляти з кулемета, автомата, корегувати стрільбу, встановлювати розтяжки, закопуватися, ховатися від ворога чи наступати – цього і багато іншого навчаються ці бойові за духом жінки.
Я спостерігала, як дівчата відпрацьовували вправу «по двоє». Під палючим сонцем, на термометрі понад 30. Без нарікань і з безкінечними повторами, поки не вийшло так, як треба. За кілька годин практики командир сказав своє «добре, молодці». Ці слова з його вуст ніколи не звучать «за гарні очі». Лише за вправність і необхідні вміння.
Як зазначив Андрій Верлатий, вони вже відпрацювали великі масові атаки шахедами. Їхня ефективність дуже висока: захищають свій сектор відповідально і якісно.


Бойові відьми про взаємопідтримку
Бойовий жіночий загін – це не лише про тренування та чергування. Кажуть, жіночої дружби не буває. Та це не про бойових дівчат Бучанського ДФТГ. Кожна впевнено стверджує, що її файні побратимки не просто подруги, а близькі люди, сестри, справжня родина. Допомогти, підтримати як на службі, так і поза нею – це норма дівочого підрозділу.

































