Війна у Бучі очима рятувальників: постріли, гасіння вогню…(ФОТО)

Бойові дії – це в кілька разів більше викликів на пожежі та інші надзвичайні ситуації, ніж у мирний час. Крім того, рятувати потрібно, хоч навкруги стрільба, кулі, снаряди, вибухи. Про перші тижні війни у Бучі – працівники ДСНС.

Коли розпочалася повномасштабна військова агресія рф на України, у 35-державній пожежній рятувальній частині (ДПРЧ) м. Буча всі працівники залишилися на службі. З 24 лютого перейшли на посилений варіант служби і заступали на чергування доба через добу.

«Для безпеки особового складу я прийняв рішення і з ним всі працівники погодились: перебувати в частині і тримати постійний зв’язок із родинами», – розповідає начальник 35- ДПРЧ м. Буча Олексій Крижанівський.

Так вирішили, тому що більшість співробітників живе у сусідніх населених пунктах. І був випадок, коли четверо осіб караулу, які змінилися з чергування 26.02, наступного дня, прямуючи на роботу, зустріли ворожі війська рф. Керівник наказав їм повертатися додому і обов’язково зателефонувати, що безпечно дісталися обістя.

Тож всі інші рятівники жили у підрозділі в Бучі й виїздили на гасіння пожеж цілодобово до 9.00 ранку 5 березня 2022 року.

Найсильніші спогади про 27 лютого, коли у Бучі відбулися найзапекліші бої.

– Це був день, коли було дуже багато викликів. При цьому виїжджає автомобіль за однією адресою, наприклад Вокзальна, 101. А на місці з’ясовується, що ще горить Енергетиків, 2. Виїхали на вул. Нове шосе, 5, а там ще й будинок № 7 у вогні. Тож команди спрямовували сили, засоби і вогнегасні речовини на кілька вогнищ займання, – розповідає Олексій Крижанівський. – Все це було ускладнене продовженням бойових дій. Ми мали все ж зберегти життя, і пожежників у тому числі.

У бойовому розрахунку працювали на два автомобіля «КРАЗ» і «ЗІЛ». 16 чоловік особового складу, які виїжджали по черзі.

Перша колона російської техніки зайшла по вул. Вокзальній зі сторони Балановки. Біля «Новуса» відбувся бій, і ворог поїхав через переїзд у напрямку Ірпеня. При цьому вони робили обстріли по висотним будівлям.

Про пожежу в квартирах на Вокзальній, 101 від пострілів російської техніки нас повідомив Бучанський міський голова Анатолій Федорук, який особисто приїхав до частини, адже зі зв’язком тоді були великі перебої.

– Ми виїхали і почали працювати. У 101-му домі горіли 7,8, 9-й поверхи в одному під’їзді. Гасили, поки у нас була вода. Одну бочку, це 5 тон води, вилили, – розповідає Олександр Забарило, начальник караулу 35-ДПРЧ м. Буча.

Та у цей час відступили російські війська, адже їх розбили на Вокзальній на стороні Яблуньки. Розпочався бій саме біля цього будинку.

– Ми ще гасили пожежу. Я зв’язався із водієм і попросив додати тиску води. А він розповів, що кулі свищуть над головами, тож вони сховалися у підвал, – згадує начальник караулу.

Рятівники гасили пожежу до поки не закінчилася вода. Після акуратно спустилися в укриття і діяли за ситуацією. Періодично піднімалися на верхні поверхи будинку – намагалися спостерігати за діями рашистів. У перервах між перестрілками зібрали своє пожежно-технічне обладнання.

Коли колона відійшла, загрузили у спецавтомобіль обладнання і поїхали заправитися водою. Та виявилося, що ворожі війська пошкодили водонапірну вежу і в пожежних гідрантах пусто. ДСНСники заправилися із екстреного водоймища, що на території їх підрозділу, і поїхали до будинку № 2 на вул. Енергетиків, де горіли дах і квартири.

Спочатку допомогли з евакуацією людей, які знаходилися у підвалі цього будинку, у сусідню будівлю. Адже будинок сильно палав.

Пан Олександр згадує, що тоді загасили вогонь у цих двох будинках, скільки змогли. У деяких квартирах лише пригасили, адже мали обмежені ресурси пального, води і балону з повітрям. Нажаль, поповнити це можна було лише в райуправлінні, яке знаходиться в Ірпені.

У цей час друге відділення 35-ДПРЧ Бучі гасило пожежі за іншими адресами.

Зустріч з рашистами на дорозі

Черговий виклик – завалило вихід з підвалу на вул. Вокзальній, 33, де під час бою були зруйновані будинки. Пожежники виїхали і…, на повороті з Вокзальної до залізничного переїзду, навпроти торгового комплексу «Гетьман» стикнулися із БМП рашистів.

«На нас наставили стволи. Ми зупинили своє спецавто, – розповідає Олександр Забарило. – Я відкрив двері і запитав чи можна розвернутися. Нам дозволили. Слава Богу, все обійшлося. Був ще виклик на Водопровідну на пожежу, але туди ми теж не змогли дістатися».

Того дня горіли також квартири на Києво-Мироцькій, 104-б і Нове шосе, 8. Біля перехрестя Вокзальна – Нове шосе дві БМП рашистів. І це далеко не повний список. Пізніше, у нічний час на Баланівці гаражі.

Це був пекельний день для всіх. Але 28 лютого їм теж не вдалося перепочити: знову багато викликів.

Розстріл ДСНС

4 березня перша колона – десь 20 одиниць техніки, проїхала повз ДСНС вулицею Пушкінською у сторону «ЮТЕМ». Друга на під’їзді, від водонапірної вежі, здійснила кілька черг пострілів з пушки БМП по підрозділу пожежників і заїхали на територію.

Українські рятувальники після пострілів встигли сховатися у двох підвальних приміщеннях. На щастя, їх дії ворог не помітив. Тож навіть не шукали. Хоч ворог вдерся всередину і забрав деякі речі і харчі.

Ніч пожежники переночували в укриттях. А зранку, 5 березня повідомили про події керівництво і отримали команду покинути підрозділ.

Згадують, що вони ще проїхали через залізничний переїзд, дорогою повз ЖК «Міленіум» в Ірпінь, а за півгодини почалися мінометні обстріли, стрільба біля ЮТЕМ, а на залізниці вже були російські танки.

Після цього бучанські рятівники базувалися у Вишневому, та не відпочивали: були залучені до різних завдань. Зокрема, до евакуації мирних жителів із окупованих територій Бучі, Ірпеня, Гостомеля, сіл і селищ. Після деокупації повернулися у рідне місто і почали відновлювати пожежну частину.