Анатолій Федорук – від децентралізації до створення комфортних умов (пресконференція)

Нещодавно відбулася перша в нинішньому році пресконференція Анатолія Федорука. Питання журналістів вийшли за рамки оголошеної теми «Децентралізація: підсумки і плани», адже Бучанська громада має свої амбітні цілі, сміливу стратегію розвитку, яку підтримують на обласному та державному рівнях, і давно стала прикладом для наслідування.

На заході були присутні представники масмедіа:

«Урядовий кур’єр», «Літературна Україна», «Бучанські новини», «Погляд Приірпіння», «Bucha.Life», MyBucha, «БучаNews».

Що цікаво, найбільше питань звучало від журналістів, які не часто відвідують Бучанську громаду, але багато гарного про неї чули і вважають, що тут не потрібно прикладати багато зусиль, аби життя мешканців було комфортним.

– Сьогодні ми присутні у надсучасній бібліотеці. А яка ситуація з бібліотеками в селах, бо зараз багато бібліотек просто зникають з мап України, – запитання головного редактора «Літературної газети» Сергія Куліди.

– Давайте, не будемо вживати термін «зникають», тому що є законодавчо врегульоване питання щодо обмеження можливості скорочення бібліотек та будинків культури, особливо в сільській місцевості. Дійсно побоювання певні були, особливо під час реформи. Але, як показала практика, вони були марними.

У Бучанській громаді після ретельного аудиту, який проводили з виконавчими структурами та відповідними підрозділами, ми дійшли висновку: потрібно, навпаки, розвивати наявну мережу закладів, аби надавати якісні послуги. Мені надзвичайно приємно, що нам вдалось через інструменти, які ми запроваджуємо в нашій громаді, такі як «Громадський бюджет», залучити активних громадян, які вболівають за розвиток певної галузі. І я переконаний, що ініціативні громадяни, які опікуються питаннями культури та закладів цього напряму, подадуть якісні проєкти, а ми зі свого боку профінансуємо їх.

Один із них, наприклад, це створення на теренах нашої територіальної громади інтерактивної карти, туристичних пам’яток, діючих об’єктів або зруйнованих чи напівзруйнованих споруд. Ми обов’язково підіймемо весь цей пласт інформації і систематизуємо. Потім подамо проєкт на загальний розгляд. Таку ініціативу не можна не підтримувати. Це важливо для нашої громади.

Журналіст «Урядового кур’єра» запитав про бюджет тергромади, на скільки він великий?

Бюджет громади збалансований – 594,6 млн грн, гарантує виплати захищених статей в усіх галузях і передбачає близько 100 млн грн на бюджет розвитку.

Важливим аспектом в цьому питанні є розуміння, який бюджет розвитку: чи ми просто проїдаємо, чи передбачаємо певні асигнування на стабільне співфінансування або фінансування із місцевого бюджету тих чи інших проєктів. Наша територіальна громада в цих питаннях завжди попереду часу.

У новоутворених тергромадах для того, щоб була динаміка розвитку, має бути аналіз і розроблено стратегію розвитку територіальної громади. Коли відбувався процес створення Бучанського ОТГ, ми розпочали процес розробки стратегії розвитку – як ми будемо реалізовувати намічене у новоствореній тергромаді. Всі ці напрацювання лягли в основу нашої стратегії розвитку.

Що важливо:

На сьогодні обласні та державні програми мають бути синхронізовані і відповідати стратегії розвитку. 4-5 років тому, коли ми робили старт у цьому процесі, то декларували і сподівалися, що нашу стратегію розвитку помітять, сприймуть і синхронізують в області і державі. Зараз на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Інфраструктура» міністр розвитку громад і територій Сергій Чернишов акцентував, що наступного року жодна державна гривня не буде фінансуватися у ті громади, які не мають стратегії розвитку, схваленої і підтриманої на обласному рівні, а також у профільному міністерстві. І тоді спільними зусиллями – держава, обласний рівень і місцевий – ми можемо досягати результатів і робити значно більші кроки.

– Наприклад інша ОТГ має бюджет 49 млн, і до них приєдналися села, у яких навіть немає освітлення. Вам у цьому плані не доводиться долати перешкоди, адже до Бучі приєдналися населені пункти із здоровою економікою.  (питання від «Урядового кур’єру»)

– Кожен населений пункт, а у нас їх 14, має свою особливість, і ми повинні це враховувати.

Чому я, як голова Київського регіонального відділення Асоціації міст України, переконував своїх колег міських голів, що варто розпочинати процес децентралізації? Міста обласного значення хоча б мали якісь ознаки місцевого самоврядування в класичному розумінні: тут жевріло життя, було 60% ПДФО і можна було якимось чином на тому ж безгрошів’ї робити певні речі. Але ми відчували певний дискомфорт, адже за межами нашого міста було гірше. Хоча б у відсутності освітлення. Через що ми з розумінням поставилися до проблематики кожного населеного пункту, і першочерговим завданням було якраз забезпечити базові стандарти, які є вже в місті, у тих територіальних громадах, які об’єднуються.

Ми, як представники місцевого самоврядування, прагнутимемо, щоб наші бюджети зростали, щоб вони щороку мали показник 105 і вище відсотків виконання, а це дає можливість наповнювати показник бюджету розвитку.

– Одним із позитивних для громадян аспектів реформи децентралізації озвучувалось наближення послуг до мешканців. Як вдається це реалізовувати в населених пунктах?

– На сьогодні в кожному населеному пункті на базі сільської/селищної ради організовано центри надання адміністративних послуг. Звичайно, матеріально-технічна база, яка є зараз, потребує удосконалення, осучаснення. Але ми маємо гарантованих адміністраторів – 2-3, які як фронт-офіс, виконують всі послуги, що надаються в центральній садибі: приймають документи, опрацьовують їх, передають через електронну систему. Якщо у Бучі зараз надають 227 адміністративних послуг, то в сільській місцевості цей показник лише трохи нижчий – близько 200. Адже є такі адмінпослуги, як оформлення закордонного паспорта, що потребують забезпечення коштовним обладнанням. Та ми все ж впровадили таку послугу в Бучанському ЦНАПі, адже це зручність і комфорт наших громадян.

Нагадаємо, У центрі надання адміністративних послуг Блиставицького старостинського округу встановлено платіжний термінал. (редакція)

Крім того, ми плануємо – зараз готуємо відповідну документацію, що у Ворзелі, Бабинцях і Гаврилівці будуть кущові – значно розширені ЦНАПи.

БН розповідали про те, що нещодавно у Ьучі почав працювати соціальний ЦНАП. (редакція)

– Хочеться приділити увагу бюджетоформуючим підприємствам. У вас таких багато?

– Не можна сказати, що багато, ми прикладаємо певні зусилля, щоб їх стало більше. Той фактаж, який маємо нині, задовольняє бюджет в частині наповнення, а відтак і видаткову частину. Основними флагманами є підприємство «Антонов», «Агромарс», «Нова Буча», «Деліція», група компаній «ЮТЕМ», великий масив – 5100 суб’єктів господарювання – так званий малий та середній бізнес.

Пріоритетність нашої діяльності, як органу місцевого самоврядування, сприяти бізнесу, щоб кожна активна людина реєструвалася, обирала місцем реєстрації місце проживання в населеному пункті Бучанської громади. Це якраз запорука нашої стабільності й нашого успіху.

Зараз ми проводимо в кожному населеному пункті аудит, особливо в частині реалізації містобудівної програми, земельно-технічних відносин. І це також дає результати.

Газета «Бучанські новини» № 9, 2021

Продовження у наступній публікації:

ви дізнаєтесь, що розповів Анатолій Петрович про розвиток освітньої та медичної галузей, про перспективу створення медичного кластеру та індустріального хабу, транспортної артерії, особисту думку про інститут префектів тощо.