Богдан Струтинський: «Сам парк Бучі – це велика сцена»

У ці осінні дні, які ще й оповиті тривогою щодо пандемії, згадаємо чудові яскраві моменти музичного фестивалю «О-фест». Ми впевнені, що ці спогади подарують вам хвилини радості й душевної гармонії. Тим паче відповіді на питання, які ми поставили керівнику Київського національного академічного театру оперети Богдану Струтинському, дуже цікаві.

Богдан Дмитрович розповів БН, як виникла ідея створення фестивалю О-фест, про взаєморозуміння із Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком і про те, чому саме у Бучі реалізували це чудове музичне дійство.

– Як вийшли на формат фестивалю О-фест?

– Ми дружимо з Каунаським музичним театром. На день народження короля вони проводять фестиваль Openair (на відкритому повітрі – ред), який мені дуже сподобався. Почав вивчати, і виявилося, що у Європі це дуже модно. А в Україні такого не було.

25-26 вересня 2012 року ми перші відкривали у Бучанському парку літню сцену. І ми з Бучанським міським головою Анатолієм Федоруком зі сцени сказали, що зробимо фестиваль. Вибрали початок червня – щоб була гарна погода. І розуміли, що буде головна подія – гранд-концерт, який тепер кожен рік має різні напрями. Але ще цілий день щось має бути в парку, що дає життя. Це величезний конгломерат різних напрямів, який тому і назвали фестиваль мистецтв.

– А чому обрали саме Бучанський міський парк для реалізації вашого задуму?

– Ми шукали, робили експерименти, наприклад симфонію на воді в Українці. Але в Бучі сам парк – це велика сцена. Він  налаштовує на фестиваль, і тут по-іншому розкривається звук. Також бажання Анатолія Федорука, адже є чудова співпраця, і з кожним роком у парку щось змінюється, стає краще. Цього б не відбулося, якби не було руху назустріч. Одним словом – тут все склалося.

– О-фест поєднує в собі різні жанри – оперета, опера, мюзикл і різні формати – openair і класична сцена. Такий масштаб можливостей уже надихає. Але цей фестиваль – це набагато більше чим мистецтво.

– О-фест – це дуже хороша синергія спілкування з різними народами, хороша дипломатія. Цього року закордонні артисти, які були в минулі роки, а зараз змушені залишитися вдома, зробили європейський рух, що хочуть до нас приєднатися. І передавали нам привіт.

– Яким чином знаходите учасників фестивалю?

– Зазвичай, самі спілкуємося, запрошуємо. Але, наприклад, до нас звернулося посольство Канади з пропозицією участі. І це було несподіванкою. О-фест за цей період став не лише європейським, а й світовим проєктом: Європа, Америка, Азія. Сюди приїжджають дипломати, посли, політики. І він розповідає дуже багато про нашу рідну країну. Учасниця з Казахстану якось сказала: «О, так Україна – це зовсім інше, ніж те, що нам розповідають по телевізору». Тож О-фест – це голуб миру.

газета “Бучанські новини” № 37