Богдан Струтинський: «Мистецтво – релакс, який дозволяє людям отримати енергію»

Це інтерв’ю буде цікаве не лише шанувальникам театрального та музичного мистецтва, а й бізнесу. Адже керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський зумів підприємство «Театр оперети» не лише вивести з боргів, а й за його успішного керівництва театр почав заробляти, розвиватися, влаштовувати фестивалі й багато інших новацій.

– Богдане Дмитровичу, як керівник успішного театру, поділіться, що важливо для досягнення успіху? 

– Перше – бажання. Це пальне, яке може тобі зробити дорогу. Від тебе можуть уже відвернутися друзі, рідні, але якщо є божевільна мрія, коли є джерело всередині і енергія тебе веде вперед – то ти маєш всі шанси на гарний результат.

І друге – шлях, який людина проходить. Якщо все дано на початку (від батьків, природи), то це розслабляє, не мотивує.

–Люди мистецтва не мають легкого шляху. І це теж формує характер, – впевнений Богдан Струтинський. – Лише той фактор визначальний: щоб у тобі була більша питома вага віри, це дає можливість у результаті опинитися на п’єдесталі.

І відразу підкреслює, що 99 % секрету успіху – це робота над собою.

Богдан Дмитрович викладає майстерність актора і режисуру. І не раз пересвідчився, що можна бути дуже талановитою людиною і нічого не досягнути: на початку все вдається, людина не розвивається, і як наслідок – повний нуль. А інші, менш талановиті – постійно у тренінгу. І стають акторами.

Відсутність плану – це запланований провал

У цьому впевнений керівник театру, і зазначає, що зараз вони планують вистави і заходи навіть на рік вперед.

– Спочатку були суперечки з адміністраторами, працівниками, – розповідає Богдан Дмитрович. – Для того, щоб зрушити, маєш заставити людей мислити у мистецтві прагматично, хоч це і дуже складно. І думка: «Це ж театр», має бути трансформована: «Театр – це велике підприємство». Має бути бухгалтерія, звітність. А потім уже – як це підприємство може організувати мистецький продукт.

І цьому чоловікові варто повірити і дослухатися до порад. Адже на момент, коли він став керівником, театр мав борг 1 млн 200 тисяч грн. А зараз заробляє і розвивається.

Тож п’ять напрямів від Богдана Струтинського:

• Перше, що зробили – цікаву акцію. Взяли комплікацію із чотирьох казок і створили класний новорічний дитячий синергетичний мюзикл. І багато заробили. Тепер це робимо щороку.
• Друге. Були закріплені бренд-менеджери за напрямами, з’явився план. І ми поступово почали виходити з кризи шляхом насильного втручання у ринок.
• Третє. Створення хорошого бренду. Наше обличчя – синергія жанру. Національна оперета – це поліфонічний театр, який має різні музичні напрями: класична оперета, опера, мюзикл, музично-драматичні вистави і різні перформанси. Один із яких – фестиваль О-фест.
• Четверте. У 2007 році зробили повну реконструкцію світла і звуку за новими технологіями. Зараз тривають ремонти в будівлі театру. Музиканти грають на найкращих інструментах у світі, актори мають нові костюми…
• П’яте. Почали все робити вперше: перший «Містер Х» українською мовою за останніх 100 років тощо.

– Хто головний у театрі – директор чи режисер?

– На мій погляд первинним має бути режисер. Він дає програму. А директор має вже виконувати виробництво.

Заходиш на репетицію і маєш вбити у собі директора, адміністративну парадигму, а маєш розчинитися в акторі. Коли випускаю виставу, намагаюся більше делегувати справ заступникам або головним спеціалістам. Але при цьому ця людина має нести відповідальність.

– Так що таке театр із погляду директора?

– Театр – це фантастична школа життя. Театр всиляє завжди віру, не залишає людину байдужою, а залишає у роздумі. Також театр – це виробництво: від взуття до булавок на волоссі, організаційна, художня, виховна складова. Це певна модель держави. Коли людина проходить цю школу, вона може багато віддавати, адже має хорошу якісну практику.

– Як заставити енергію працювати на себе?

– Якщо щось сказав, пообіцяв, мусиш розбитися, але це зробити.

газета “Бучанські новини” № 37