Анатолій Федорук – Об’єдналися, щоб розвиватися (продовження пресконференції) Фото
1 хвилина на читання
Бучанський міський голова Анатолій Федорук розповів журналістам про дії місцевої влади для розвитку громади. У матеріалі: про медичну та освітню галузі, будівництво транспортних артерій, медичний кластер, територію пріоритетного розвитку, про місцеву поліцію і багато іншого. Початок у тут.
– Розкажіть детальніше про розвиток мережі медичних та освітніх закладів у Бучанській громаді.
– Із створенням тергромад впроваджується проєкт про реформування медицини і освіти.
Щодо освіти
У нашій територіальній громаді, що важливо відзначити, нам не доведеться скорочувати щось у цій галузі. Навпаки, існує потреба в розвитку мережі. Наприклад, у Синяку жителі змушені возити дітей у сусідній населений пункт. Завдяки державній цільовій субвенції торік там розпочато будівництво дошкільного навчального закладу. І ми маємо надію, що в поточному році цю роботу завершимо.
У Гаврилівці капітальні ремонти школи та дошкільного навчального закладу дадуть нам можливість забезпечити якісну послугу. В інших населених пунктах аналогічно – освітні заклади потребують ремонтів, зокрема термосанації для ефективного використання бюджетних коштів.
По кожному населеному пункту є напрацьована програма, а саме головне – цілком реалістичні напрацьовані шляхи вирішення.
Жодний населений пункт, маючи відносно розвинену мережу, не зазнає скорочення. Навпаки, нам потрібно ще зміцнювати матеріально-технічну базу, а відтак це гарантує присутність у цих населених пунктах соціальної сфери, певних стандартів. А це створює хороший мікроклімат для розвитку активності в населеному пункті.
Що стосується охорони здоров’я
Акцент робимо на первинну ланку. Фактично у кожному населеному пункті маємо забезпечити присутність амбулаторії та приміщення для вузькопрофільних спеціалістів, які надаватимуть послуги на виїзних прийомах.
Луб’янка – нова амбулаторія, плануємо ввести також нову у цьому році в Мироцькому. У Блиставиці – амбулаторія у гарному приміщенні, але вона обмежена у плані функціоналу. Тож наступний пріоритет будемо робити – медзаклади у Ворзелі, Бабинцях і Блиставиці, для того, щоб забезпечити якісну медичну послугу.
Кожна галузь потребує щоденної уваги, удосконалення, модернізації. А наша територіальна громада той базис має забезпечити.
– Ви презентували медичний кластер на базі Ворзеля. А в якій це перспективі?
– Ворзель у нашій громаді має особливий статус, виходячи із того історичного надбання, яке складалося десятиліттями. Маємо санаторно-курортну базу. І хочемо створити новий прекрасний образ, щоб санаторно-курортна галузь відродилась і почала бути корисною для громади Ворзеля, зокрема і для всієї Бучанської об’єднаної громади.
Мені надзвичайно приємно, що попередня каденція депутатів Ворзельської селищної ради, розробляючи містобудівний документ як стратегічний план розвитку територіальної громади, відобразила і зберігала потенціал Ворзеля у частині санаторно-курортної сфери і передбачила значні території рекреаційного призначення, що дає можливість зараз, розробляючи більш деталізовану містобудівну документацію, виходити з пропозицією по залученню коштів у цю галузь.
Щодо медичного кластера.
Маючи аналіз виконання містобудівної документації кожного населеного пункту дійшли висновку, що нам необхідно об’єднувати зусилля наших тергромад і впроваджувати проєкт «Bucha Techno Garden». На території у 3,5 тисячі гектарів плануємо реалізувати логістичний хаб (спільно з підприємством «Антонов» і державними цільовими програмами), створення медичного пластеру (відповідно до розпорядження голови Київської міської державної адміністрації Василя Володіна про створення медичного кластеру на території поруч з обласною лікарнею) і маємо приватну ініціативу – індустріальний парк. Синергія цих трьох складових – проєкт в Північно-західному регіоні – територія пріоритетного розвитку є пріоритетом № 1 як державна програма. Одна із чотирьох, визначених в Україні.
На одному з форумів міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов озвучив, що Україна в межах президентської програми «Велике Будівництво» визначає як пріоритет чотири такі території і починає вкладати туди кошти, відповідно стимулюючий бізнес для того, щоб ці проєкти були успішно реалізовані.
Мені дуже приємно, що наша ініціатива лягла в стратегію розвитку нашої громади і має перспективу реалізації. На сьогодні є напрацювання: закордонна медична компанія планує побудувати клініку на цій території і кілька логістичних центрів.
Ведемо діалог з компанією «Siemens». Якщо нам вдасться переконати, що їхня присутність має бути саме в нашому північно-західному регіоні від Києва, це буде велике досягнення для нашої громади. Адже це високі стандарти медпослуг і це виробництво медичного обладнання на території нашої громади.
Як невід’ємна складова нашої роботи – реалізації проєкту територія пріоритетного розвитку, ми звернулися до ДТЕК, щоб у стратегії розвитку капіталовкладень даної компанії вони передбачили будівництво, або реконструкцію наявних у нас станцій для збільшення потужностей в енергетичній сфері.
Про будівництво нової транспортної артерії
І ми працюємо зараз зі службою автомобільних доріг: торік підписали відповідний меморандум про співпрацю – Бучанська територіальна громада виконує техніко-економічне обґрунтування. Ми хочемо з’єднати дорогу Т-10-01, так звана Житомирсько-Ковельська траса через Забуччя, і Т-10-02 – Київ-Гостомель-Димер. Це буде нова артерія через тергромаду, яка слугуватиме як обхідна дорога навколо Києва.
Без нової обхідної дороги навколо Києва говорити про якісний розвиток наших територій досить складно, тому що першочергово, чим цікавляться інвестори, яка транспортна логістика.
– Ви згадали про інвесторів. До вас просяться в територіальну громаду, щоб відкрити тут нові підприємства?
– Частіше ми звертаємося до бізнесу. Бучанська територіальна громада відкрита й прозора в діях. Крім того, комфортна, з огляду на умови, які створюємо, і готова до співпраці. І ми налаштовані забезпечити успішність вашого проєкту.
Ми навіть розглядаємо питання про можливість надання певних преференцій для бізнесу. Як заохочення, перевага, чому саме в Бучанській громаді треба реалізовувати свій бізнес, хочемо спільно з обласною владою реалізувати напрацювання: інвестуєш мільйони гривень – звільнення на певний період часу від ПДФО.
– Чи варто очікувати прогресу в питанні запровадження інституту префектів у 2021-му році?
– Як для члена правління Асоціації міст України поняття «нагляд» уже є певним подразником та викликає невдоволення. Нагляд, як такий, не потрібен органам місцевого самоврядування, але в частині безпекових питань, державної цілісності, або в частині делегованих державних повноважень органів місцевого самоврядування, звичайно, певна комунікація та певний контроль за виконанням цих програм та рішень має бути. Тут важливо, як коректно буде прописано цей функціонал префектури, або нині районної державної адміністрації, чи обласної – бо ми наразі не знаємо чітко, яка ж з цих структур буде здійснювати так званий нагляд. І через це, Асоціація міст України висловлює своє занепокоєння. Коли немає розуміння – виникають певні плітки та домисли, аби не було цих пліток, Уряд нашої держави, профільний комітет Верховної ради готує законодавчі зміни й найближчим часом ми будемо їх обговорювати.
– Питання безпеки, Анатолію Петровичу. Чи не планується запровадження шерифів?
– З 2007 року, коли ми набули статусу міста обласного значення, ми щоразу, за можливості, ставили питання перед профільним міністерством, що в місті обласного значення варто відкрити повноцінний міський відділ внутрішніх справ, а не користуватися послугою сусідньої адміністративної одиниці. Відповіді: чисельності штату для нашого округу достатньо. І лише в цьому році вдалося реалізувати намічене, за що я подякував керівнику Главку обласної поліції Андрію Небітову: затвердили нову штатну чисельність, визначили, що це відокремлений підрозділ в структурі Головного управління національної поліції в Київській області, який буде забезпечувати діяльність поліції на території нашої громади. Місто розташування ми зараз визначили Блиставицю, оскільки це географічний центр нашої громади.
Крім того, ми є учасниками проєкту Поліцейський офіцер громади, тож у Гаврилівці, Здвижівці і Ворзелі будуть їхні пункти. У нацполіції цілковите розуміння, підтримка і фінансування цього напряму. А ми зі свого боку реалізовуємо програму «Безпечне місто»: камери спостереження з фіксацією тощо.
–Анатолію Петровичу, для впровадження нових проєктів у вас є команда і кадри? Адже це велика проблема: мати кадри, які будуть рухати інноваційні проєкти. Як ви набираєте собі команду?
– Завдання влади – створювати умови, при яких працівники органу місцевого самоврядування, бізнес, активні громадяни будуть долучені до процесу розвитку громади. І ті хто працюють в органах місцевого самоврядування чи структурах державної влади, і бізнес, активні громадяни долучені до цього процесу.
А якщо є необхідність залучити певного спеціаліста – ми робимо це через відкриті прозорі конкурси. Ми можемо залучати потенціал з Києва, наша територіальна громада в кожному населеному пункті має актив, спроможний генерувати та втілювати ідеї.
Наприклад, зараз для реалізації проєкту Територія пріоритетного розвитку, нам потрібно мати площадку, на якій би власники цих територій, інвестори мали можливість зустрічатися, обговорювати, знаходити точки дотику, а не спілкуватися лише з чиновниками. Один із таких майданчиків для спілкування, для реалізації ініціатив є створена Агенція регіонального розвитку.
І пропонуємо одночасно через проєкти Територія пріоритетного розвитку «Bucha Techno Garden» реалізовувати.
Реалізація цих проєктів в поточному році, через рік якраз дає новий імпульс в план економічного розвитку нашої територіальної громади. А це наповнення бюджету, це регулювання тих чи інших соціальних проєктів.
– Яка ж назва нового спортивного комплексу, який добудовують?
– Визначилися з назвою «Академія спорту». Там буде задіяна широка палітра видів спорту, тож назва дуже влучна.
Що стосується самого об’єкта, є впевненість що в цьому році до Дня незалежності нашої держави відкриємо цей спортивний магніт Київщини, фактично – палац спорту, тому що ми там маємо близько 680 посадкових місць, універсальну спортивну залу, дотримання всіх нормативів у плані технічного забезпечення як у приміщенні, так і на спортивних майданчиках на вулиці. Наша дитячо-юнацька спортивна школа нарешті буде мати місце базування. Разом з тим вже замахнулися на інший амбітний проєкт – будівництво нового стадіону – критої спортивної арени з басейном.
– А концертний зал?
– Це наша мрія. А мрії збуваються.
– А що ще ви б хотіли реалізувати, чого зараз не має?
– Варто мати гарну якісну комунікацію у вигляді транспортного сполучення між мікрорайонами нашого міста. Моя мрія – це реалізувати проєкт проколу для шляхопроводу під залізницею. Це досить амбітний проєкт. Перший крок, який ми робимо в цьому напрямку – це створення більшої пішої доступності.
– А щодо школи № 1, коли розпочнеться будівництво?
– Впевнений, що в цьому році ми приступимо до цього проєкту. Маючи потребу в будівництві нового корпусу школи № 1, ми шукали джерела фінансування. І надзвичайно приємно, що програми Європейського інвестиційного банку реконструкції та розвитку, які працюють в нашій державі, дали можливість розпочати реалізацію цього проєкту. Ми пройшли всі етапи конкурсного відбору і на сьогодні всього чотири проєкти по Україні фінансуються. І один із них – у нашому місті. Ми чотири рази заходили на експертизи, коригування, висновки. Бо це досить складний тривалий процес. Це одночасно і стимулювало і навчало наші структурні підрозділи.
Скажу одну цифру. Київська область отримала певну квоту з державного бюджету на капітальний розвиток – менше 300 мільйонів гривень. На всю Київщину, яка має багато територіальних громад, новоутворені райони і обласні структури в тому числі, зокрема – та ж Київська обласна лікарня. І до цього невеликого фінансового ресурсу, який має обласна та державна влада, ми маємо дотичність через конкурсні процедури і намагаємося максимально переконати, що саме Бучанській громаді вони потрібні, бо тут розвиток і стабільність.
Газета “Бучанські новини” №10, 2021
