Анастасія Крушинська розповіла про чоловіка-Героя і проєкт «Мистецтво лікує» (фото)

«Малюєш і наче контролюєш ситуацію»: -говорить Анастасія Крушинська, дружина Героя Андрія Крушинського про те, як мистецтво допомагає жити далі

Проєкт «Мистецтво лікує» вже став для багатьох родин загиблих Захисників простором, де можна бодай на кілька годин відволіктися від болю та спробувати говорити з ним по-іншому – через колір і лінію. Однією з учасниць стала Анастасія Крушинська, дружина Героя Андрія Крушинського з позивним «Малиш». На презентацію виставки вона прийшла разом із сином та донькою.

«Ніколи не малювала і не було потягу» – Анастасія Крушинська

– Анастасіє, розкажіть про вашу участь у проєкті. Як ви наважилися, чи вміли раніше малювати? – запитали ми в героїні цієї розповіді.

– Взагалі ніколи не малювала. І не було в мене потягу до цього. Кожен урок малювання в школі для мене був каторгою, – зізнається Анастасія.

Рішення прийшло не з творчого натхнення, а з болю, який шукав виходу.

– Проживаючи свою втрату, перебуваючи в скорботі, я захотіла спробувати щось нове. І ви знаєте, наскільки це мені допомогло відкритися. Це як контроль над собою: малюєш і наче контролюєш ситуацію. Дуже дієво, – розповідає жінка.

Важливу роль відіграла й керівниця проєкту, бучанська мисткиня Наталія Гмиря, яка вміла знайти підхід до кожної учасниці.

– У нас була наша керівниця Наталія, вона так направляла, що навіть дилетант зможе це зробити. Дуже сподобалося, – додає Анастасія.

Кохання, яке тривало 17 років

Історія родини Крушинських почалася задовго до війни. З Андрієм Анастасія була знайома понад половину свого життя.

– Я його знаю, знала більше, ніж пів свого життя, 17 років ми разом. Це величезна втрата для нас, для наших дітей, але з часом наше відчуття трансформується з горя і розпачі. Зараз це сум, скорбота, яка залишиться з нами назавжди, – ділиться жінка.

Познайомилися вони ще підлітками, коли Андрій приїжджав до бабусі в село.

– Я гуляла зі своїми подругами. Це був підлітковий період. Я глянула на нього і зрозуміла, що ось такий хлопець мені подобається, і все. Я вирішила, що це буде мій хлопець, – посміхаючись, згадує Анастасія.

Одружилися вони через дев’ять років після знайомства, після кількох років стосунків. Весілля, за словами Анастасії, було пишним, зі 100 гостями і всіма українськими традиціями. Так, як прийнято було колись.

Андрій Крушинський: чоловік, батько, Захисник

Андрій народився та виріс у Боярці, навчався в Боярській класичній гімназії, вищу освіту здобув у Державному економіко-технологічному університеті транспорту. Останні роки з родиною мешкав у Бучі. У мирному житті був підприємцем, виготовляв меблі. Рідні згадують його як щиру, добру людину, сина, чоловіка, брата й батька двох дітей. Людину із золотими руками і світлою головою.

У перший день повномасштабної війни Андрій відправив родину за кордон, а сам залишився в Гостомелі, де власноруч до війни збудував дім. Той дім окупанти згодом зруйнували вщент. Під час окупації він власним транспортом вивозив людей із-під ворожих обстрілів. Після звільнення Київщини Андрій ухвалив рішення стати на захист Батьківщини й родини та долучився до заходів з оборони України.

Доброволець, призваний на військову службу 18 березня 2022 року, Андрій отримав звання молодшого сержанта та посаду командира 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти. Згодом здобув статус учасника бойових дій.

23 серпня 2023 року на межі Чернігівської області з рф, поблизу населеного пункту Янжулівка Новгород-Сіверського району, Андрій загинув від вогнепального поранення під час бойового зіткнення, вчасно виявивши ворожу ДРГ, захистивши кордон Батьківщини й відкинувши ворога на його територію. Він бився до останнього. Ціною власного життя врятував побратимів.

Андрію назавжди 38. У нього залишилося двоє малолітніх дітей – Марія та Микола.

Пам’ять, яка живе в кожному штриху

Для Анастасії Крушинської участь у проєкті «Мистецтво лікує» стала не про вміння тримати пензлик, а про те, щоб знайти бодай тимчасову опору серед горя. Так само, як і для інших учасниць проєкту, про яких ми вже розповідали.  Зокрема, для Наталії Дубчак, мами загиблого воїна Олександра Єрощенка, яка переконана, що подібні ініціативи варто підтримувати й розвивати, даючи людям можливість реабілітуватися.

Восени, коли підуть у минуле фарби на мольбертах, залишаться ці історії про кохання, яке не переможе жодна втрата, і про Героїв, чиї імена «Бучанські новини» продовжуватимуть повертати з небуття для читачів.

*Про виставку «Мистецтво лікує», яка відбулася в День матері у Бучанському міському парку, ми розповідали в матеріалі «Виставка «Мистецтво лікує» у Бучі: рідні загиблих малювали для душі».

| БУЧАНСЬКІ НОВИНИ Космос намальований Тетяною Леоненко, мамою Героя фото

| БУЧАНСЬКІ НОВИНИ Наталія Дубчак, мама Героя Єрощенка про Мистецтво лікує