Успіх починається зі школи: активна молодь з Бучі

У Бучанському ліцеї № 3 відбулася івент-зустріч «Історія успіху: Розповідаю! Надихаю!».

Формування обдарованої молоді є пріоритетом для багатьох освітніх закладів, і Бучанський ліцей № 3 — серед тих, хто успішно виконує цю місію. Тут не лише навчають, а й створюють умови для розвитку талантів і ініціатив.

Цього разу шкільна актова зала перетворилася на імпровізовану пресконференцію. На сцені стояв мікрофон. Слухачі-глядачі — учні 8–11 класів, а в ролі спікерів виступали п’ятеро найактивніших ліцеїстів. Вони вже зарекомендували себе навіть на міжнародній арені, тож тепер поділилися секретами свого успіху.

«У нас багато талановитих дітей, але сьогодні ми запросили на сцену кращих із кращих», — зазначила директорка ліцею Любов Морозенко.

Яка вона, молодь сучасності?

На сцені першою виступила десятикласниця Дар’я Рудь.

Вона срібна призерка в категорії «мистецтво»на міжнародному конкурсі шкільних проєктів з екологічних питань «Олімпіада геніїв України». Крім того, дівчина посіла ІІ місце на ІІ (регіональному) етапі олімпіади з англійської мови.

За словами Дар’ї, активна участь в олімпіадах виявилася надзвичайно корисною: вона допомогла їй познайомитися з цікавими людьмита дала поштовх до розвитку й нових можливостей.

Глядачі, що мали змогу не лише слухати презентації, а й ставити запитання, поцікавилися: «Чи встигаєте ви навчатися в школі й брати активну участь у різних проєктах?»

У відповідь Дар’я зазначила: «Школа є невід’ємною частиною мого життя, тому викладаюся по максимуму і особливо звертаю увагу на ті предмети, які для мене найбільш важливі. Не намагаюся встигати всюди й скрізь, але прагматично підхожу і до навчання, і до активної діяльності». 

Другим промовцем стала Катерина Гаврилюк, учениця одинадцятого класу.

Вона посіла ІІ місце на ІІІ (обласному) етапі олімпіади з історії та ІІІ місце на ІІІ (обласному) етапі олімпіади з географії. Крім того, дівчина здобула ІІ місце на ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України.

Однією з ключових цілей заходу було заохотити школярів активно долучатися до різнопланових проєктів, а спікери стали живим прикладом, яких результатів можна досягти на цьому шляху успіху. 

І справді, це надихає! Попри свій юний вік, промовці виступали впевнено, мали чіткий голос, а Катерина навіть дотримувалася офіційного дрескоду.

Катерина — юна режисерка, яка створила короткометражну стрічку в жанрі фолк-горор-фентезі «Таємниця ночі». Фільм розповідає історію головної героїні Нічниці, яка розшукує мати-ніч, викрадену темними силами. Події розгортаються у міфічному світі в ніч на Івана Купала. Повний сюжет можна подивитися на YouTube, де кількість переглядів наразі становить понад 20 тисяч!

«Я просто сиділа й думала, що ж класного зробити, і тут датується прем’єра фільму «Перелесник». І я розумію, що теж так можу, – розповідає Катерина про свій поштовх до створення стрічки. – Ми почали збирати акторів, проводити кастинг, шукали сорочки у бабусь. Я робила ескізи. Також були аксесуари та грим».

Вона наголошує, що головне – просто вірити у свою ідею і творити її з тими, хто вірить у тебе.

Третьою на сцені себе представила дев’ятикласниця Соломія Ніколенко.

Вона призерка низки престижних олімпіад: посіла ІІІ місце на ІІІ (обласному) етапі олімпіади з географії, ІІ місце на IV (Всеукраїнському) фінальному етапі XV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка, а також ІІІ місце на ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України.

Дівчина зазначає, що участь в олімпіадах для неї — це не стільки про перемогу, скільки про цікавість та ще одну можливість спробувати свої сили на практиці.

Одним із наймасштабніших проєктів за ініціативи Соломії є наукова робота МАН «Буча – місто незламних». На момент початку повномасштабної війни їй було лише 11 років. Після деокупації вона усвідомила, що хоче, аби українців почули. Тому спільно з науковим керівником Соломія збирала інформацію про пережиті події, що ґрунтувалися на інтерв’ю з учнями школи.

«Якщо ти в себе не віриш, то хто повірить?» — риторично додала дівчина.

Четвертим доповідачем став десятикласник Євген Ємельянов.

Хлопець здобув почесну відзнаку в категорії «мистецтво», підкатегорія «дизайн постерів», на Міжнародному конкурсі шкільних проєктів з екологічних питань «Олімпіада геніїв України». А також він переможець IV (Всеукраїнського) етапу олімпіади з історії.

Що одразу привертає увагу – це інтерактив. Напевно, це найдієвіший спосіб фокусувати увагу аудиторії на вашій промові, і у випадку Євгена це спрацювало бездоганно.

Хлопець має складну історію, але її варто почути, аби почати йти вперед. Євген родом з міста Старобільськ і, на жаль, був змушений зіткнутися віч-на-віч з ворогом. І не на полі бою, ні, а у своїй рідній школі.

«Вони змушували мене вчити «имясуществительное» замість іменника», — розповідає він.

Через пів року він з родиною зміг виїхати з міста та розпочати нове життя тут, у Бучі, а предмет історії став для нього невід’ємною частиною.

«Я їду в електричці й заглянув до чужого телефону.Я знаю, що так не можна робити, вибачте. І бачу, що людина читає проросійський телеграм-канал, і тут я розумію: наше суспільство національно несвідоме – ми маємо щось змінювати. Я маю щось змінювати», — поділився він своїми роздумами.

До п’ятірки активістів увійшов також одинадцятикласник Ігор Бутенко.

Він — володар золотої медалі у категорії «короткометражний фільм», підкатегорія «документальний фільм», на Міжнародному конкурсі шкільних проєктів з екологічних питань «Олімпіада геніїв України». Він також здобув ІІ місце на ІІІ (заключному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України та І місце у конкурсі постерів у секції «Англійська мова та англомовна література».

Виступ Ігоря був впевненим, зрозумілим та цікавим. 

Хоча пізніше за лаштунками сцени на запитання наших журналістів: «Як навчитися так впевнено говорити?», він зазначив: 

«Я не почувався так впевнено, як вам здалося». Ігор додав: «Саме завдяки цим конкурсам ми напрацювали досвід виступати та взаємодіяти з публікою. Глядачі не знають, що в тебе йде по виступу, тому вони не помітять чогось незапланованого, неправильного».

На завершення нашої розмови ми запитали, як уникнути вигорання у такому швидкому темпі. Усі одноголосно відповіли: «Люди навколо надихають».