На честь мужніх захисників Ігоря Недашківського і Богдана Замостяна – меморіали (Фото)

На честь Ігоря Недашківського і Богдана Замостяна сьогодні у Бучі відкрили меморіальні дошки. Пам’ятна подія відбулася на вулиці Яблунській. Віднині на будинку № 17 є згадка про чоловіків, які виборювали українську незалежність із 2014 року в зоні антитерористичної операції.

Відкрили пам’ятні меморіали родини загиблих Героїв разом із заступницею Бучанського міського голови Аліною Саранюк.

Долі цих двох Героїв схожі.

Вони взяли в руки зброю, коли підступний ворог без оголошення війни напав на Схід нашої держави. Вони пройшли пекло антитерористичної операції…

Мужні захисники повернулися додому із зони АТО, налагоджували життя. Та бойові дії і час, проведений у надскладних умовах фронту, далися взнаки. Ці чоловіки не вміли жалітися, не зізналися про свої проблеми із надірваним здоров’ям. І втратили життя уже тут, у Бучі, під мирним небом.

Стрілок Богдан Замостян

Із життєвою історією прапорщика, стрілка 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Богдана Замостяна ми знайомили нашого читача. Учасник АТО 2014-2015 років, стрілок. Після повернення додому за результатами медобстеження отримав інвалідність. Пішов у засвіти 1 червня 2021 року. Лише тоді рідні дізналися, що раніше Богдан переніс інфаркт.

За життя був сильною, чуйною та доброю людиною. Любив футбол і рибальство. Похований на Алеї героїв Бучі.

Нагороджений медалями «Учасник бойових дій» та «Учасник АТО».

Ігоря Недашківського пам’ятають як відданого військового, професіонала

Молодший сержант, командир протитанкової артилерійської батареї. Позивний «Горинич»

Ігор Недашківський народився 14 квітня 1978 року. Навчався у податковій академії. Потім служив у спецпідрозділі «Беркут». У 2015 році став на захист України як учасник Антитерористичної операції. Боронив ворога на Сході держави, відстоюючи її цілісність і незалежність.

Його характеризують як стійкого, професійного, відданого своїй справі військового. Після повернення продовжив працювати у сфері безпеки – в охороні Міністерства економіки України. Та війна наздогнала його навіть у мирному житті – наслідки для здоров’я були тяжкими. Що врешті-решт призвело до зупинки серця. Герой доєднався до небесного війська 23 червня 2019 року. У невтішному горі залишилися дружина і донька.

Ігоря згадують як людину честі, вірну своїм принципам. А також як надійного чоловіка, батька і друга. Він захоплювався риболовлею, та понад усе любив життя та Україну і віддав найцінніше за бажання справедливості для держави, за мрію бачити Україну вільною і незалежною.

Похований на Алеї Героїв Бучі.

Нагороджений медалями «Учасник АТО» та «Захиснику Вітчизни».

Вірні сини своєї країни – Богдан та Ігор. Наша гордість, і наша безмежна шана перед їх героїчними вчинками. Присутні разом помолилися за душі Героїв небесного війська та всіх невинно убитих від рук рашистів. Наш невимовний біль… Вони живуть у нашій пам’яті і в наших серцях.