Герої – ветерани війни розповіли дітям про фронтове життя (Фото)

Ветерани війни зустрілися із учнями восьмих класів Бучанського ліцею № 5. Це уже вдруге на запрошення вчителів воїни завітали до освітнього закладу. Перша зустріч – із чотирикласниками, дуже сподобалась дітям, тож вирішили продовжити цікаве і корисне знайомство.

«Дітям потрібно доносити, навіщо ми воюємо, і яка ціна нашої незалежності, – зазначив ветеран, який родом із Київщини, і додав, що ці діти вже знають ціну. – Ми готові поділитися своїм досвідом та знаннями, що можуть зберегти їх життя».

Другий військовий родом із Сіверськодонецька Луганської області. Коли російський агресор прийшов до його дому, чоловік вивіз родину на вільну територію країни і вступив до ЗСУ.

Обидва ветерани війни пройшли чимало боїв, мужньо боролися з ворогом, потрапляли у засідки, отримували поранення. Зараз кожен залишився без ноги, пересуваються на протезах та відмовляються залишати службу.

Один із ранніх спогадів: коли були в Бахмуті, й ще ніхто у ЗСУ не мав дронів. А їх підрозділ був «озброєний» «Мавіком»! І як це було краще і для розвідки, і для нищення ворогів.

Ветерани прийшли до дітей не просто із розповідями, а з відео деяких моментів, записаних на передовій чи на навчаннях.

Справжні історії з фронту,  як обходили російських солдат, перевіряли територію, «зачищали» будинки, захоплювали позиції, ліквідовували противника. Звичайно, все коректно, без жорстоких кадрів та розповідей.

Називали назви населених пунктів, які ми всі знаємо із зведень, що щодня звучать у ЗМІ. І періодично слова: «Оцього хлопця вже нема …»

“Ми розуміємо, що кожне завдання може бути останнім, тому постійно підтримуємо бойовий дух і позитивний настрій”, – наголосили ветерани. Тож наступний спогад про те, як смажили картоплю. До противника було 250-300 метрів. А бійці знайшли затишок і напівзруйнованій будівлі, прилаштували балон, плиту… І влаштували смачну вечерю. Потім згадали, як святкували Різдво. «Світло не було, та ми запалили свічки. Адже треба себе якось підбадьорювати».

Наступне відео у Горлівці. Хлопці піднялися на терекон, а «хробаки» лише через кілька годин зрозуміли, що там хтось є. Розповіли, що тоді це вдалося завдяки побратиму, який має гарну спортивну підготовку. Тож він з розбігу піднявся на терекон, закріпив канат, на якому через кожен метр зав’язали вузли. І тоді піднялися інші військові.

Учні із цікавістю слухали розповіді, дивились відеосвідчення буремних подій на фронті, задавали питання. Наприклад, цікавилися нагородами, які мають Герої. А потім дівчинка підняла руку:

Як ви втратили ногу? – запитала вона у ветеранів.

«Натрапили на засідку. Я отримав багато поранень, кілька куль в нозі, осколки. Руки не можливо підняти. А в цей час противник кинув гранату». Вона впала десь на відстані двох метрів. А трохи далі були його побратими. Тож поранений військовий з останніх сил доповз до гранати, затиснув її під коліном і повернувся так, щоб на хлопців не летіли осколки. Порахував до 15. Час йшов дуже повільно…

«Так, я не маю ноги, та не планую звільнятися. Хоч їжу їм буду возити, але залишусь у строю», – наголосив ветеран.

А другий військовий з колегами на машині потрапив на міни. Авто вибухнуло. Він вискочив і втратив свідомість. Потім дізнався, що кістки ноги були зламані у кількох місцях, а п’ятка відірвана. Коли прийшов до тями, ще метрів 100 повз, допоки не забрали побратими.

«Яким чином залишився живий, досі не розумію».

Чи складно морально? – запитав інший учень.

«Буває, – відповів ветеран. – Але із-за того, що не досипаємо. Це складно. А тепер, коли втратили ноги, також складно на східцях, інші моменти».

Вони розповіли, як мало спали, бо було дуже холодно. Як облаштовували собі ліжко у снігу.

«Рано чи пізно ви будете вибирати професії. І ви повинні цінувати те життя, яке зараз маєте. Можливість вчитися, розвиватися», – наголосили дітям ветерани війни.

А потім повідали про побратима, який на протезі дістався фінішу четвертим у міжнародному марафоні. У цьому спортивному заході беруть участь військові зі всієї планети.

«Перед вами зараз відкривається весь світ. Як ви будете йти до своєї мети, так ви й будете досягати успіху», – наголосили Герої.

Крім того, бійці принесли деяке спорядження та показали різні види зброї, гранат. І наголосили, щоб діти не підходили до таких небезпечних предметів. При виявленні їх за можливості треба огородити це місце й обов’язково відійти на значну відстань. “Не ваше – не чіпайте, наголосили вони, адже вибухівка може бути в іграшці, під ноутбуком тощо».

Роздивляючись озброєння, Кирил і Тимур поділилися, що зустріч була дуже цікавою, особливо розповіді про війну.

А учениця Наталія наголосила: «Військові дуже відкриті, поділилися з нами своїм досвідом. І намагаються залишатися в позитивному настрої. Дуже корисний і цікавий захід».