Володимир Решетніков повернувся із російського полону
1 хвилина на читання
Ми розповідали, що під час чергового обміну 230 українських військових і цивільних з російського полону повернувся житель Здвижівки Бучанського району Володимир Решетніков.
«Коли я повернувся додому, в моїй душі була пустота після пережитого в полоні, я радів, що нарешті потраплю на Батьківщину, але одночасно емоцій не було, там зробили все, аби вони вигоріли» – сказав чоловік.
27-річний Володимир ще 2016 року пішов до лав Збройних сил України. Він старший матрос Військово-морських сил, працював механіком-радіотелефоністом.
Після початку повномасштабного вторгнення, хлопець стояв на захисті Маріуполя, пройшовши важкий шлях оборони міста, зокрема металургійного комбінату імені Ілліча.
«Наша бригада пішла в наступ, але він був нищівний, колону розбили, відходячи потрапили в оточення, з якого, на жаль, не змогли прорватись і потрапили до рук рашистів», – розповідає Володимир, якому довелось перебувати в полоні рік і 10 місяців. Коли чоловік повернувся додому, мав вагу 47 кілограмів.
«Володі скоро 28 років, а він важить 47 кілограмів, це катастрофа для здорового чоловіка, – каже тітка дружини військового Уляна Пчолкіна. – Його схопили в Маріуполі 13 квітня 2022 року. Важко навіть уявити, що він міг пережити за такий великий термін».
Поділитись пережитим у російських застінках не хоче, задля безпеки наших хлопців, які досі лишаються в полоні.
Першою кого побачив Володимир, була його найдорожча людина – дружина.
«Мене випустили всього на пʼять хвилин, але цього вистачило, аби обійняти та зрозуміти, що з нею все добре».
Також разом з дружиною приїхали й інші близькі Володимира та привезли йому улюбленця Каспера. Це собака породи стаф, який нині за словами здвижівчанина, є для нього віддушиною. У них настільки тісний звʼязок, що навіть під час розмови з журналістами улюбленець не покидає свого хазяїна ні на хвилину.
«Дружина купила мені двох собак. Я про стафа мріяв ще з дитинства. Тож тепер маю ще й «дівчинку» Ненсі, яка залишилась у Здвиживці, та «хлопчика» Каспера, який поруч».
Зараз Володимир проходить курс реабілітації, планує швидке відновлення та знову хоче стати на захист України. Бажає зробити все можливе, щоб його побратими були поруч.
«Дуже хочу, аби мої побратими повернулися додому, тому що нашу 36 бригаду не звільняють, я навіть не уявляю, як потрапив до списку на обмін. Після якогось непорозуміння там зараз страждають наші хлопці», – зі сльозами на очах ділиться воїн.
Попри всі негаразди родина Решетнікових мріє нарешті придбати власне житло та побувати в сонячній Іспанії, аби відпочити.
Радіємо поверненню наших громадян додому і закликаємо підтримувати Захисників та їхніх близьких!
Анастасія Житньок
