100 років бібліотеці – культурного «Вогника» Ворзеля (ФОТО)
1 хвилина на читання
Столітню історію книгозбірні в селищі досліджувала завідувачка філії Д.І. Бедзика Публічної бібліотеки Бучанської МГТ смт Ворзель Ірина Миколаївна Савіна. Пані Ірина поділилася з журналістами «БН», що їй вдалося дізнатися з офіційних джерел, із записів та фотографій, які збереглися, а також із розповідей старожилів селища і працівників цього храму любителів читання.
Перші відомості
У Ворзелі книгозбірня виникла не за чиїмось наказом чи рішенням, а за потребою.
А почалося все із залізниці, яку побудували у 1901 році. Люди, що проїжджали повз, побачили всю красу цих місць. Потім на тутешню природу і чисте повітря звернули увагу професори та лікарі, і заможні люди почали будувати тут дачі, аби відпочивати та оздоровлюватися за містом. Нові жителі були освіченими, привозили свої книжки, які не лише читали, а якими згодом обмінювалися між собою. Через деякий час їм надали невеличку кімнатку для зберігання цих книжок.
Від лікнепу до центру культурного життя
Та все ж історія закладу у Ворзелі починається у 1921 році. У селищі було створено хату-читальню, яка стала справжнім осередком боротьби з неписьменністю у Ворзельській волості. Тоді і відкрились кілька пунктів лікнепу (скорочено – ліквідація неписьменності).
Для хати-читальні, що потім стала бібліотекою, відвели половину будинку, в якому був магазин родини Макитрюків (книгозбірня розташовується там і нині).
Згадують, що тоді в одній половині будинку, де був магазин, продавали і розпивали горілку, а за стіною – в хаті-читальні – читали книжки й проводили антиалкогольні кампанії.
За часів Другої світової війни фонд читальні було знищено, достовірної інформації про заклад не збереглося, адже пожежа ліквідувала всі архіви.
Перший бібліотекар
Одразу після закінчення війни під бібліотеку виділили одну невеличку кімнату. Завідувала закладом Ганна Іонівна Сквирська. Вона ходила по хатах, збирала книги для бібліотеки. Люди й самі несли, хто скільки міг. Назбирали разом сімсот примірників книжок, саме з яких і почався відлік часу для Ворзельської бібліотеки.
Ганна Іонівна все своє життя присвятила вихованню високих моральних якостей підростаючого покоління. Тисячі ворзелян вдячні їй за це. Не одне десятиріччя вона керувала бібліотекою, і завдяки високому професіоналізму та працездатності досягла того, що заклад було відзначено званням «Бібліотека відмінної роботи», і досі користується популярністю та авторитетом серед читачів селища.
І хоч поруч з книгозбірнею розташовувався магазин, у якому, як і в довоєнні роки, жваво йшла торгівля алкогольними напоями, та час минав, зростали культурні запити людей, і бібліотека розширювалась. Навіть з часом одному працівнику вже не під силу було впоратися з усіма справами. І Ганна Іванівна підібрала собі вірних помічників. Крім своїх прямих обов’язків усі працівники взяли на себе великі громадські зобов’язання. Книгозбірня стала центром культурного життя. Тут часто проводили читацькі конференції, зустрічі з видатними українськими письменниками. При бібліотеці діяв консультаційний пункт «Людина і світ».
Жителі селища завжди любили бібліотеку і називали її «Вогником».
Новітня історія
У 1998 році Ворзельській бібліотеці до 100-річчя видатного письменника Дмитра Івановича Бедзика присвоєно його почесне ім’я.
Один із засновників української літератури Дмитро Бедзик полюбив Ворзель з першого погляду. У 1956 році він разом із сім’єю переїхав на свою нову дачу і прожив у селищі решту своїх років.
У Ворзелі талант відомого прозаїка розцвів з небувалою силою. Тут він створив свої кращі романи, нині відомі всьому світові: «Украдені гори», «Дніпро горить», «Серце мого друга» та інші.
Чимало він зробив для культури та матеріального достатку селища. Постійно дбав про розширення книжкового фонду бібліотеки, виступав по радіо і друкувався у пресі, славлячи Ворзельський курорт.
Сьогодення
У цьому році бібліотека святкує 100-річчя. Багато її працівників із величезною любов’ю до книгозбірні вклали у її розвиток свої сили та час. Сьогодні заклад має три структурні підрозділи: абонемент, читальна зала, дитячий відділ.
Універсальний фонд бібліотеки налічує 30 362 книжки та 861 примірник журналів та газет.
Обслуговує за рік близько 2000 користувачів.
У бібліотеці проводять літературні вечори, презентації книжок, зустрічі з цікавими людьми. Організовують виставки та експозиції.
Як диктує сьогодення – заклад має доступ до мережі інтернет.
Найстарший читач – Зінаїда Андріївна Прудникова,1930 року народження.
Наймолодший – Поліна Бордюк – 2020 року народження.
«Клуб книголюбів»
У бібліотеці роками діє «Клуб книголюбів», який налічує близько 100 членів. Вони регулярно поповнюють своїм коштом заклад корисною і цікавою літературою. До цього також активно долучаються жителі Ворзеля і гості селища. Членами клубу можуть стати всі любителі книжкових новинок. На засіданнях клубу колегіально вирішують та закуповують нові книги за рахунок членських внесків.
Минуло 100 років, змінився світ, з’явилися цифрові гаджети, а люди, як і колись, приходять до бібліотеки, щоб узяти цікаву книжку, переглянути газети чи журнали. Тут завжди панує доброзичливість і увага до кожного відвідувача.
Бібліотеку щодня відвідує близько 30 читачів. Адже саме в цьому читальному храмі є можливість відволіктися від стрімкої буденності і знайти собі літературу, з якою можна чудово провести час.
