Віталій Гончарук – Герої не вмирають!

Майор, нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть», нагороджений відзнакою МО України «За військову доблесть» (посмертно), нагороджений медаллю “Захиснику Батьківщини” (посмертно), почесний громадянин Бучі, улюблений син, коханий чоловік, найкращий батько… Це все про одну людину, Воїна, який загинув заради нашого з вами світлого майбутнього – Віталій Гончарук.

Він був справжнім патріотом і мужнім сином України. У 1996 році закінчив Київський військовий ліцеї імені Івана Богуна. Після закінчення ліцею Віталій Миколайович вступив до Київського військового інституту зв’язку. Свого часу він взяв участь у військовому параді на честь 7-ї річниці незалежності України і цим він та його рідні і близькі, друзі, дуже пишалися…

Після закінчення ліцею розпочав військову кар’єру офіцера у військовій частині на посаді начальника зв’язку окремого зенітного ракетного дивізіону Одеської області. Проходив військову службу на посаді командира взводу телеграфно-телефонного зв’язку роти зв’язку командного пункту військової частини А1402. Згодом продовжив військову службу на посаді командира роти зв’язку командного пункту цієї ж частини. У 2007 року військова частина А1402 була передислокована до міста Донецьк, де згодом Віталій Миколайович зайняв посаду начальника зв’язку штабу 156 зенітно-ракетного полку. З 2014 року військовослужбовці частини були задіяні в оборону рубежів біля міста Авдіївка.

Мама Героя Валентина Степанівна згадує сина зі сльозами на очах й з гордістю розповідає про те, яким він був, та яким назавжди залишиться у серцях рідних:

– Ніколи у мене з Віталієм проблем не було, навіть у підлітковому віці, – розповідає пані Валентина. – Навіть коли був ще зовсім дитиною він завжди мене розумів та підтримував у важкі хвилини, як доросла свідома людина. Серйозний був дуже, відповідальний, розумний… Боявся мене чимось потурбувати чи засмутити, оберігав від хвилювань. Саме тому мало що розповідав про службу, щоб я менше хвилювалася. Потішив мене і своєю красунею-дружиною Світланкою, а потім і народженням синочка Владислава. Онук, до речі, дуже на Віталія схожий і так само, як і батько колись, вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, вже навчається на ІІ курсі…

Віталій Гончарук загинув 8 вересня 2015 року на трасі Донецьк — Запоріжжя поблизу с. Орли Покровського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання, щодо вивезення елементів засобів зв’язку з міста Авдіївка Донецької області. 

Похований у рідному місті Буча, де пам’ять про нього буде жити вічно…