Хоробрі медики – гордість нації

Звістка про поширення коронавірусу шокувала весь світ. Люди, від великого й до малого, з острахом слідкували за подіями, що розгорталися в Україні та світі. Українці, як і громадяни інших країн, змушені були перебувати вдома на карантині… Окрім лікарів. Які вдень і вночі працювали, намагаючись врятувати якнайбільше людських життів. Які забули про сон та відпочинок, про свої сім’ї, власне життя та здоров’я… Лише відчайдушно закликали: «Залишайтеся вдома!».

Ірина Лядова, сімейний лікар другої амбулаторії Бучанського центру первинної медико-санітарної допомоги сама зголосилася працювати в мобільній бригаді (нагадаємо: створена в центрі для обстеження у разі підозри на коронавірусну хворобу – БН № 14), надавати медичну та психологічну допомогу хворим, робити аналізи ПЛР та допомагати жителям Бучанської ОТГ, незважаючи на важкі умови праці та ризики зараження на COVID-19.

Своє рішення Ірина Юріївна коментує з огляду на власні принципи та переконання, свідому громадянську позицію та притаманні їй якості справжнього медика:

– У мене не було сумнівів, адже я розуміла наскільки важлива та цінна зараз для всіх робота мобільної бригади. Я бачила, яка непосильна ноша лягла на плечі моїх колег, що повинні були приймати надважливі рішення про виявлення захворювання, правильну тактику лікування, проводити диференційну діагностику між хворобами… Залишатися осторонь для мене було просто неможливо.

Ця хоробра молода лікарка не мала сумнівів щодо свого рішення, хоча й визнає, що дуже важко. Але запевняє, що із самого початку свого лікарського шляху вона знала: легко не буде, адже з дитинства бачила важку працю та долю медиків, мала власний приклад для наслідування – рідну бабусю, жительку Бучі, акушера-гінеколога за професією та покликанням, Олену Лядову.

Саме бабуся-медик ще в дитинстві прищепила маленькій Іринці любов до лікарської справи і до людей. Адже сама жила своєю роботою, допомагала пацієнтам як могла, жертвуючи найдорожчим, родиною. Маленька Іринка пам’ятає, що бабуся більше часу проводила на роботі ніж вдома, навіть вночі, коли погоджувалася працювати в нічні зміни. Професійність Олени Георгіївни, її добре серце та людяність, щирість та уважність до кожного пацієнта принесла свої плоди – вдячності людей не було меж. І саме це найбільше запам’яталося маленькій Іринці, яка з гордістю та впевненістю у власному виборі теж обрала професію медика, щоб як і бабуся, допомагати людям. Олена Георгіївна завжди говорила Ірині: «Запам’ятай, онучко, професія медика – найголовніша професія у світі».

Саме тому Ірина стала лікарем, закінчила вищий медичний навчальний заклад України – Національний медичний університет імені Олександра Богомольця та сповідує гасло всіх медиків «Честь, милосердя, слава».

На закінчення Ірина Лядова від себе та всіх лікарів просить людей дотримуватися рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України, по можливості залишатися вдома навіть з послабленням карантинних заходів, дотримуватися дистанції, не забувати про засоби захисту, при цьому оберігаючи себе та людей, що перебувають поруч, близьких і рідних. Ставитися з розумінням та співчуттям до хворих з виявленим COVID-19. Бути людяними!

Дякуємо Ірині Юріївні та всім медикам за важку працю! Впевнені, що бабуся Олена Лядова пишається онучкою, так само, як нею пишаємося ми!