STEM-освіта на уроці фізики
5 хвилин на читання
У Ворзельському ліцеї №10 активно впроваджують новітні методи, що допомагають заохотити дітей до вивчення прикладних предметів.
Журналісти «БН» поспілкувалися з учителькою фізики Іриною Рехліцькою та дізналися, чи дає STEM-освіта реальні результати й що допомагає учням прагнути здобувати знання.
*STEM (S – science, T – technology, E – engineering, M – mathematics) – природничі науки, технології, інженерія та математика. Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics).
Пані Ірина одразу формулює свій головний освітній меседж: «Учіть фізику — і зрозумієте, що відбувається».
Учителька не приховує: предмет справді складний, і це часто одразу відвертає частину учнів. Крім того, сьогодні викликати зацікавленість школярів стає дедалі важче. Тож застосування нового напряму в освіті — спосіб показати інший бік: складне може бути цікавим.
«Вони включаються. Вони бачать, що можуть, знають. Нині дуже важливо, щоб діти відчули, що справді здатні щось зробити самостійно», — зазначає пані Ірина.
Вона наголошує, що гаджети та штучний інтелект дають змогу знайти готову відповідь за кілька секунд, але водночас позбавляють учнів можливості помилятися, шукати рішення та отримувати власний досвід.
«Дитина має навчитися передусім логічно міркувати», — підкреслює освітянка. За її словами, страх помилки значною мірою зумовлений традиційною системою оцінювання. Учителька пояснює дітям, що оцінка — це не покарання, а результат виконаної роботи.
«Якщо погана оцінка, вважайте, що ви не виконали роботу, а не що вас покарали», — каже вона.
У межах STEM-практик школярі разом з учителькою досліджували механічний рух за допомогою Google Карт, виготовляли іграшкові автомобілі, щоб вивчити реактивний рух, а також створювали гідравлічний підіймач. Для кращої
візуалізації на уроках використовують інтерактивні дошки та віртуальні лабораторії.



«Під час практичних експериментів вони бачать, як це працює в реальному житті, і розуміють, що фізика повсюди, й вона зовсім не страшна», — розповідає Ірина Рехліцька.
Це позитивно позначається і на комунікації в колективі. Учні працюють у команді та разом рухаються до спільного результату — так само як це відбувається у дорослому житті.
«Жоден підручник, жодні відеодосліди не замінять реальний дослід. Саме він надихає», — додає вчителька. Під час створення STEM-проєктів у дітей розвиваються уява, мислення, творчість, а також інженерні навички.


«Ми знаємо, який сьогодні складний час для України. І ми знаємо, що нам потрібні інженери, які розвиватимуть країну. А все починається із зацікавленості, яка допоможе полюбити науку», — розмірковує пані Ірина.
Чи є вже результати STEM-освіти у вашому ліцеї?
— Ще не великий відсоток, але він є. До 20–30% дітей уже побачили, що знання можна застосувати по-іншому.