Талант, що мотивує: дев’ятикласниця з Блиставицької школи отримала стипендію міського голови

У Бучанській громаді вміють цінувати старання молоді. Тут переконані: якщо дитина прагне до розвитку й досягає результатів, її успіхи мають бути помічені. Саме для цього для найкращих учнів і випускників закладів середньої освіти створили особливу відзнаку — стипендію міського голови.

Протягом року стипендіати щомісяця отримують грошову винагороду в розмірі 1000 гривень — як визнання наполегливості і таланту.

Однією з цьогорічних стипендіаток стала дев’ятикласниця Блиставицької школи №6 Ірина Міль — дівчина, яка впевнено крокує до своєї мрії та зазначає, що її сильна сторона  не математика, а сцена!

Я — творча особистість

Мистецтво супроводжує Ірину з раннього дитинства. У шість років вона почала займатися вокалом і певний час танцювала у хореографічному колективі «Фантазія», але згодом зрозуміла, що саме спів є її покликанням.

Нині дівчина бере участь у всеукраїнських і міжнародних змаганнях, отримує високі нагороди (найчастіше у категорії «Естрадний вокал») та представляє заклад під час урочистих заходів громади.

Серед визначних подій для Ірини останнім часом — виступ перед виходом на сцену відомого українського співака YAKTAK та здобуття Гран-прі на конкурсі «Народжені перемагати».

Окрім музики, дев’ятикласниця цікавиться фотографією. Наразі вона подала заявку на фотоконкурс «Моя Україно!».

«Стипендію від міського голови відкладатиму на новий телефон, щоб світлини були якісніші», — додає школярка.

А найулюбленішим предметом Ірина називає англійську, а прикладні дисципліни даються їй складніше.

«Мені легше, коли викладач пояснює матеріал, а не лише читає вправи тощо. До прикладу, на практичних заняттях хотілося б більше дослідів, тоді, на мою думку, інформація сприймається легше» – зазначає дівчина.

Ще варто зазначити, що дівчина понад три роки є учасницею патріотичного гуртка «Джура» разом з однолітками.

Уроки й дозвілля

Поєднувати навчання та позашкільні заняття непросто, тому важливий баланс і якісний відпочинок. Відсутність молодіжної інфраструктури ускладнює дозвілля підлітків у Блиставиці. За словами Ірини, юнакам і дівчатам бракує кафе, розважальних центрів та кінотеатрів.

«Було б чудово, якби з’явилися місця для спільного проведення часу та розваг», — зазначає вона. «Поки ж моє хобі (ред. — вокал) є моїм відпочинком, воно допомагає розвантажитися ментально», — додає дівчина.

Виклики війни для дітей

Як і більшість українських сімей, родина Ірини прокинулася 24 лютого від вибухів. Вони оперативно виїхали з Блиставиці (Бучанська громада) та об’їхали кілька місць — Житомир, Вінницю та Закарпаття.

Ті вчителі, хто мав можливість, у той період продовжували навчання онлайн і проводили уроки, як могли.

«Через екран складніше сприймати інформацію, а офлайн можна підійти, запитати та уточнити», — зазначає школярка.

Вона зізнається, що той період пам’ятає нечітко — кому писала, де була та як тривав навчальний процес. «Мабуть, мозок забуває неприємні спогади», — пояснює дівчина.

Після повернення додому Ірина розповідає, що перші дні не вірила, що це справді її дім. Усе здавалося якоюсь іншою реальністю.

Дівчина додає, що того дня, коли почалася повномасштабна війна у 2022 році, були заплановані контрольні роботи. Тоді не хотілося їх виконувати, а зараз вона розуміє, що краще б написала, бо ставлення до навчання змінилося.

Ірина також підкреслює важливість психолога в школі. З початку війни серед учнів багато внутрішньо переміщених осіб, тому підтримка фахівця з ментального здоров’я критично необхідна. На сьогодні школа шукає спеціаліста на цю вакансію.

На запитання, що порадила б тим, хто тільки починає шукати себе у вокальній діяльності, дівчина відповідає:

«Знайдіть такого наставника, який зможе знайти підхід саме до вас. Мій же для мене не просто викладач, а друг, тому заняття стало більше, ніж просто хобі. Це частина мого життя».