Відновлення житла: різні шляхи, єдиний результат

На конференції, що відбулася в Публічній бібліотеці Бучанської громади, говорили про досягнення та виклики під час відновлення житла на Київщини.

Йшла мова про відбудови житлового фонду на території Бучанської, Гостомельської, Бородянської та Ірпінської громад. Про різні підходи до відновлення, успіхи та невдачі, виявлення проблем та їх усунення. Звичайно, найважче було на самому початку – у 2022 році, коли країна ще не мала подібних прикладів, й поступово створювали програми як державні так і міжнародної підтримки, проєкти, які під час реалізації вдосконалювалися разом із законодавством, документообігом тощо.

На конференції акцентували:

на першій відбудові, яка була у 2022-му, всі вчилися. Не було затягування процесу, швидко робилися проєктно-кошторисні документації, адже мали важливе завдання – до початку зимового сезону зберегти будівлі, й за можливості дати людям повернутися в своє житло.

І саме завдяки участі та активності людей, що постраждали, органів місцевого самоврядування, які бажали допомогти відновити як інфраструктуру, так і житловий фонд, та громадських організацій, які допомагали оформити юридичні аспекти і вказували на недоліки, цей процес мав успіх.

На подію прийшли представники громадськості, органів місцевого самоврядування, активи ОСББ та багатоквартирних будинків. Вони ділилися своїм досвідом відбудови, з якими викликами стикалися і як вдалося подолати труднощі.

Керівник проєкту «Моніторинг відбудови житлового фонду Київщини», голова ГО «Рада ОСББ Київської області» Наталія Шевченко розповіла, що до моніторингу взяли багатоквартирні будинки, які відновлювалися за п’ятьма різними процедурами.

Вивчали відновлення житла:

• 9 будинків в Бучанській громаді (Буча та Ворзель),
• 1 у Гостомельській,
• 3 у Бородянській,
• 2 в Ірпіньській.

«Я вважаю, що результати добрі, тому що, нажаль, Україну спіткало таке горе, і люди залишаються без житла. І те, що роблять держава, співвласники і донори – дуже важливо. Це дає змогу людям повертатися у їх домівки», – промовила Наталія Шевченко.

Вона зазначила, що проблеми як у капітальному, так і поточному ремонті є, як і завжди. Але коли є діалог, можна все вирішити і привести до гарного результату.

«Територіальні громади бажають зробити все для того, щоб швидко повернути людей до свого житла. Ми раді бути частиною моніторингового процесу. Прозорість та вчасне виявлення проблем – критично важливі для справедливого та ефективного відновлення», – зазначив заступник Бучанського міського голови Дмитро Чейчук.

Висновок, який озвучили під час конференції: «Обізнаність, залученість та відповідальність співвласників будинків – ключ до якісного відновлення житла».

Вікторія Коломієць, заступниця голови правління ГО “Рада ОСББ Київської області” зазначила, що при перевірках ідеальної відбудови ще не бачили. І це не лише Київщина, а і по всій країні. Але в той же час відмітила, що приємно працювати у Бучанській громаді, адже отримали гарну комунікацію, й виявлені недоліки зараз усуваються.

На заході вислухали різні історії, розглянули різні приклади відбудови, як успішні, так і ні. Наприклад, історія будинку на вулиці Мальовничій у Гостомельській громаді. Два зруйнованих будинки поруч, майже однакові суми на відбудову, однакові дії співвласників, та щодо їх будинку перший тендер не пройшов, і процес став. Один будинок відновлюється, а другий – ні. Представник «нещасливої» будівлі, пан Іван, сказав під час виступу: «До речі, я коли проходив по вулиці Вокзальній у 2023 році, для мене була дуже кричуща різниця у підходах Бучанської і Гостомельської громади до відбудови. Одразу відчувається, коли людина обрана на посаду, й інший випадок – призначена, як у Гостомелі».

Одна із проблем, про яку також йшла мова – це забезпечення інклюзії.

Як зазначили представники ГО, що у нормативних документах прямої вимоги при відновленні будинків щодо облаштування інклюзією не знайшли. У той же час майже у всіх громадах є програми, які забезпечують інклюзію за запитами. Але при старому житловому фонді у більшості випадків неможливо зробити будинки суцільно інклюзивними. У радянські часи надавали перевагу «забути», що є люди, наприклад, з вадами зору, чи які користуються кріслами колісними. Вони просто не мали можливості виходити з квартир, бувати у громадських просторах.

“Тож нині, навіть за бажання дотримуватися стандартів інклюзії при відбудові, неможливо зробити старі хрущовки доступними для людей на кріслах колісних та навіть для мам з візочками”, – акцентує пані Коломієць.

Дмитро Чейчук розповів, що при нагоді вивчали досвід Європи, адже там теж багато старого житлового фонду. Відтак, зазвичай місцева влада розробляє індивідуальні рішення: людину можуть переселити на перший поверх, можуть зробити для неї окремий вхід, можуть встановити зовнішній ліфт. «Індивідуальний підхід до інклюзії в житлових будинках має бути й в Україні”, — вважає заступник Бучанського міського голови.

«Сподіваємося, що цей захід став чудовим майданчиком для фахового обміну досвідом та певної координації подальших дій задля ефективного відновлення житлового фонду Київщини», – висловилися представники ГО «Рада ОСББ Київської області».

Захід організували у межах проєкту «Моніторинг відбудови житлового фонду Київщини». Він реалізується в межах субгрантового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу.