Олександр Єреміч: життєпис Почесного громадянина Бучі
Нещодавно на будинку № 5 по вулиці Склозаводська відбулося відкриття меморіальної дошки на честь місцевого Героя, якого розстріляли російські окупанти – Олександра Єреміча.
На фасаді будинку, де проживав Олександр разом зі своєю родиною – дружиною, сином й донькою, віднині є пам’ять про чоловіка, який допомагав містянам у найтяжчі часи. Щоб віддати шану мужньому бучанцю, на подію прийшли містяни, які разом із рідним та друзями згадали, яким він був, помолилися за його душу, та поклали квіти на місці пам’яті.
Єреміч Олександр Сергійович уродженець селища Пісківка, Бородянського району. У цивільному житті працював за фахом – «оглядач – ремонтник вагонів» на «Укрзалізниці».
Волонтер Євген Олексієнко, який дружив із Олександром ще з 2003 року, розповів, що пам’ятає його енергійною та працьовитою людиною. Єреміч міг працювати одночасно на трьох роботах.
«Олександр любив збирати гриби та й рибаком був завзятим. Навіть два рази провалювався під воду, але не кинув цю справу. А ще дуже любив готувати, дружину завжди виганяв з кухні, – згадує друг Євген. – Мені дуже прикро, що таких чудових хлопців ми втрачаємо. Він назавжди у наших серцях».
Героїчні вчинки під час повномасштабного вторгнення
25 лютого 2022 року Олександр, який не мав досвіду військової справи, приєднався до складу Добровольчого формування територіальної оборони Бучі, тим самим продемонструвавши свою українську позицію. Він активно допомагав будувати фортифікаційні споруди для лінії оборони, протитанкові загородження та блокпости.
Під час одного з проривів ворожої навали, Олександр разом з іншими добровольцями потрапив в оточення. Група опинилася відрізаною від основних сил і не мала можливості відступу. Чоловіки, які залишилися у місті, взяли на себе важливу волонтерську місію – допомагати і тим самим рятувати мирних жителів на окупованій території. Олександр, не зважаючи на усі можливі ризики, забезпечив усім необхідним понад 150 жителів окупованої Бучі. Ризикуючи своїм життям, він приносив їжу, воду та дрова до підвалів багатоповерхівок, де переховувалися бучанці від постійних обстрілів.
Він пересувався містом під виглядом простого місцевого жителя і, водночас, відстежував переміщення бронетехніки ворога.
«Він міг виїхати. Та навіть не попрощався з дружиною і дітьми, а просто махнув їм рукою «Бувай». Адже був зайнятий допомогою іншим, – згадує командир добровольчого формування. – Мені розповіли ті, хто залишився в окупації, що Сашко – титанічна людина. Він носив їм воду, дрова, ризикуючи своїм життям».
Всі, хто тоді залишилися в окупації, знали про величезні ризики для тих, хто виходить за межі подвір’я. Та Олександр вважав свою допомогу, як волонтера і розвідника, важливішою.
25 березня 2022 чоловіка затримав російський патруль. Під час обшуку у його мобільному телефоні виявили інформацію про локацію ворожих сил. Олександра Сергійовича розстріляли на місці в провулку Остапа Вишні на очах у свідків.
За самовідданість та мужність, проявлену до місцевої громади, Олександру Єремічу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Бучі».
Настоятель храму Святого Андрія Первозванного та всіх Святих землі Української – протоієрей Андрій Галавін освятив меморіальну дошку Герою.
Пам’ятаємо та шануємо!
