Італійська культура в Бучанському міському парку (ФОТО)

Святкування дня італійської культури у Бучі – творчо, пізнавально, разом. Це був знак дружби та подяки італійському народу за підтримку після звільнення від окупації.

День італійської культури у парку Бучі – це не лише про смачну італійську піцу. Це цікаве та пізнавальне знайомство з різноманітними напрямками культури цієї країни, що має свою неповторну історію. Мистецькі, художні, літературні, театральні, музичні та гастрономічні – кожен з цих напрямків налічує в собі унікальні стародавні традиції, адже історія Італії сягає корінням ще часів античності. Тож кожен бажаючий мав можливість відчути себе частинкою цієї неймовірної країни.

Захід запропонував безліч цікавих інтерактивів: майстер-клас з народних українських та італійських танців, ліпка, художній пленер, літературний перфоманс та куштування справжньої національної піци та морозива. Окрім навчальних майстер-класів та розважальних заходів у парку можна було насолодитися і його мистецькою складовою – на головній сцені українська молодь виконувала музичний перфоманс, граючи і співаючи українських та італійських народних пісень. Зовсім поряд італійський художник Manu Invisible наживо створював свою роботу під назвою «Rise». Також замилуваних поглядів вартувала виставка дитячих малюнків біля художнього пленеру та арка Дружби, чия стеля є ручною роботою. А ще гуляючи парком на зустріч вам виходили істоти у чудернацьких масках – актори італійської комедії рухів.

Арка Дружби

Мистецький об’єкт ручної робити – результат об’єднаних зусиль старанних в’язальниць з Бучі, символ демонстрації процвітання дружби між італійською та українською культурами. Як зазначає одна із в’язальниць – робота була довгою та кропіткою, нитки дуже грубі та нерідко могли залишати після в’язання почервоніння або навіть мозолі на пальцях. Весь процес собою зайняв як мінімум два місяці, а то і більше. Та результат – найголовніше. Робота складається з десятків кольорових килимів, найголовнішими об’єктами серед котрих є український та італійський прапори, а між ними – кольорове квіткове мереживо, що «розфарбовує» собою стелю арки.

Сучасний італійський живопис

Manu Invisible – італійський художник, митець графіті та Street Art. Додавання слів з символічною цінністю в контексті напівзруйнованих міст і швидкісних вулиць одна з найвиразніших особливостей його творчості. Незмінний образ митця – чорний одяг з різнокольоровими слідами фарби, а також особлива чорна маска з різкими кутами, що нагадує голову роботичної істоти, натхненна геометрією і ніччю – поверхня маски сяє на сонці наче зоряне небо.

Митець пройшов довгий шлях, щоб отримати визнання своєї творчості. Художній ліцей, виставки у Мілані та фреска на фасаді Liceo Carnot Jean Bertin, приватні курси фрески та дві інстанції, що разом з Касаційним судом остаточно визнали художню цінність діяльності митця. Всі роки творчості Manu Invisible не стримує свій запал та пристрасть під час роботи над проєктами.

Це було видно і під час роботи митця в Україні у місті Буча. Manu Invisible прибув сюди для створення двох робіт – муралу «TRY-FLY» та полотна «Rise».

«TRY-FLY» – мурал, що символізує голуба у сяйві власного світла: освітлення походить від спроби злетіти, незважаючи на те, що птах загорнутий в український прапор, пошкоджений та зім’ятий, наче бинт, що лікує рани війни. Його можна побачити на фасаді будинку на вул. Богдана Хмельницького.

«Rise» – робота створена під час художнього перфомансу під час святкування дня італійської культури. Квітка зображена на полотні – це орхідея невідомого виду, котрий ще тільки належить відкрити. Тропічна красуня є 70 001-ою з 70 000 каталогізованою на сьогодні видів орхідей та несе в собі символізм надії, котра подібна квітці, що повільно, але вперто пробивається крізь бетон, заповнює тріщини собою, відвойовує власний життєвий простір. Ця алегорія на життя чарує своїм сенсом та барвами веселки.

Також митець розповів, що ця робота – його своєрідна колаборація з маленькими українськими художниками – вранці Manu Invisible провів для дітей цікавий воркшоп з малювання, а далі вже продовжив самостійно пропрацьовувати почате.

Художній пленер і не тільки від Бучанської дитячої школи мистецтв імені Левка Ревуцького

Святкування не обійшлося і без присутності творчих людей. Окрім італійського митця Manu Invisible на святкування завітала спілка українських художників – учні, випускники та викладачі Бучанської школи мистецтв, а також всі бажаючі хто вмів малювати. Створення образотворчих картин у парку продовжувалося протягом всього дня і мало свої щедрі результати.

Якоїсь конкретної теми у малюванні не було, кожен давав волю своїй фантазії. Та все ж, найчастіше зображували саме дружбу України з Італією. Вздовж дерев висіли прикріплені роботи учасників, що зображували державні прапори, народні страви та представників обох національностей. Також італійському послу П’єру Франческу Дзадзо Анатолій Федорук вручив подарований малюнок учня Бучанської школи мистецтв, що зображує дружнє рукостискання президента України та президента Італії.

Також від Бучанської школи мистецтв брали участь у заході учні музичного та танцювального напрямків. Танцюристи продемонструвати свою майстерність в народних українських та італійських танцях, а також станцювали славнозвісний народний танець України – гопак. Дійство супроводжувалося захопленням глядачів та глядачок.

Серед людей панувала особлива атмосфера – радісна, натхненна, задумлива та умиротворена. На запитання про враження від заходу чулися задоволені та захоплені відгуки як від дітей та підлітків, так і від дорослих.

На заході були присутні Бучанський міський голова Анатолій Федорук, італійський посол П’єр Франческа Дзадзо, представники Інституту італійської культури в Україні, Італійської агенції зі співробітництва у сфері розвитку та Київського національного університету театру. Під час промови посла була висловлена радість щодо відновлення нашого міста. Завдяки співпраці з італійськими партнерами, зокрема з містом-партнером Бергамо, Буча відновилася після російської окупації.

«Ми, як бучанці, безмежно вдячні за ту ініціативу і підтримку, яку отримали від нині вже партнера нашого міста – Бергамо, який в перші дні після звільнення простягнув фактично руку допомоги і приймали участь в соціальних, гуманітарних, так і в інших проектах пов’язаних з відбудовою» , – висловив свою подяку Анатолій Федорук.