Базові соціальні послуги: що це та як їх отримати?

Право на соціальні послуги є не лише у людей у складних життєвих обставинах (СЖО), але й тих, хто має ризик в них опинитися, адже попередити кризу легше і дешевше, ніж “розгрібати” наслідки.

Складні життєві обставини це і втрата  житла, і інвалідність дорослого або дитини, і довготривала хвороба, і втрата роботи — все те, що може спіткати кожного, особливо у воєнний час.

Це базові соціальні послуги для дітей і сімей, що надаються коштом місцевих бюджетів і мають бути максимально наближені до місця проживання людини, що їх потребує:

• Соціальна інтеграція та реінтеграція може знадобитися внутрішньо переміщеним людям, біженцям, дітям, які перебували в спеціалізованих або інтернатних закладах тощо. Це допомога в оформленні документів, отриманні житла, працевлаштуванні.
• Надання притулку, зокрема постраждалим від домашнього насильства, воєнних дій, тимчасової окупації, які залишились без житла або якщо проживання у їхньому житлі неможливе.
• Догляд вдома — допомога в самообслуговуванні, пересуванні, веденні домашнього господарства, з викликом лікарів, працівників комунальних служб тощо.
• Денний догляд для дітей з інвалідністю, дітей з внутрішньо переміщених сімей — соціалізація та розвиток життєвих навичок дитини, інтеграція у суспільство, також це можливість для батьків працювати, вирішувати питання з документами, здоров’ям тощо.
• Підтримане проживання (розповідали про цю послугу в наших постах раніше, шукайте посилання у коментарях).
• Соціальна адаптація потрібна для людей з інвалідністю, після повернення з місць позбавлення волі або в інших випадках, коли людина потребує адаптації у суспільство.
• Екстрене (кризове) втручання — допомога постраждалим від сімейного насильства, правова допомога, надання притулку тощо.
• Соціальний супровід — комплекс заходів, направлених на подолання чи мінімізацію складних життєвих обставин.
• Консультування — допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, та шляхів їх вирішення.
• Представництво інтересів — ведення переговорів за дорученням, допомога з документами, сприяння в отриманні послуг.
• Посередництво/медіація — допомога у врегулюванні конфліктів, ведення переговорів та спорів.
• Соціальна профілактика — навчання та просвітницькі заходи щодо соціальних послуг, здорового способу життя, толерантності, реагування на насильство тощо.
• Догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних – формування навичок самообслуговування, необхідних для самостійного життя, сприяння в отриманні освітніх, медичних, реабілітаційних і соціальних послуг у відповідних закладах.
• Супровід під час інклюзивного навчання – допомога дітям у пересуванні, самообслуговуванні, комунікації, харчуванні тощо в закладах дошкільної та загальної середньої освіти.
• Інформування – надання інформації з питань соціального захисту, у тому числі щодо можливостей отримати соціальні послуги.
• Натуральна допомога.
• Фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору.
• Переклад жестовою мовою.

Навіть якщо необхідних базових соціальних послуг у громаді немає, їх можна створити.

Проте часто люди не звертаються за послугами, бо не знають про таке право і можливість. А інколи – просто не мають часу, сил і енергії, адже соціальні послуги потрібні людям у складному, вразливому становищі. З іншого боку, громади не створюють послуги, бо не бачать запиту. Схоже на замкнене коло? То що ж робити?

Є два основні суб’єкти, з якими можна комунікувати щодо отримання базової соціальної послуги:

1. Структурний підрозділ (управління/відділ) соціального захисту населення в структурі виконавчих органів місцевого самоврядування громади.
2. Конкретний надавач послуг за місцем Вашого проживання (наприклад, центр соціальних служб чи центр надання соціальних послуг).

Зверніть увагу, що саме управління/відділ соцзахисту:

• Уповноважений приймати рішення щодо надання соціальних послуг за бюджетні кошти.
• Має повну інформацію щодо всіх наявних надавачів соціальних послуг на території громади.
• Відповідає за розвиток соціальних послуг, які потрібні мешканцям громади.

При зверненні до управління/відділу соцзахисту краще, щоб заява була письмовою. Зберігайте копію заяви з відміткою про отримання. Чому це важливо?

Бо подання письмової заяви:

1. Фіксує вашу потребу в конкретній соціальній послузі.
2. Дозволяє отримати мотивовану письмову відмову, якщо така послуга відсутня.
3. Сприяє розвитку необхідних соціальних послуг у громаді, адже органи місцевої влади бачать реальний попит і можуть запланувати фінансування і розвиток відповідних послуг.
4. Дає можливість контролювати процес розгляду заяви.

Якщо у відповідь на заяву ви отримали письмову відмову через відсутність необхідної соціальної послуги:

• Знайдіть однодумців. Що більше буде заяв, то очевидніша необхідність у створенні послуги. Подавайте спільні звернення.
• Ініціюйте громадські обговорення, залучайте ЗМІ та активних прихильників до висвітлення проблеми.

У Бучанській громаді ви можете звернутися до управління соціальної політики, яке знаходиться за адресою : м. Буча бул. Б. Хмельницького, 5/5а, тел. 04597 499 04 або у старостати населених пунктів тергромади.