Галина Волощук: «Вишиванка – то наша культура, вона у серці» (ФОТО)

Коли приходиш у гості до майстрині з вишивки Галини Волощук і спілкуєшся з цією неймовірною жінкою, розумієш – світ навколо змінюється, починає вигравати різними  кольорами, візерунками, орнаментами… І цей новий світ наповнений любов’ю сотень поколінь українців.

Галина народилася у рідному селі свого батька – Тростянка, що на Івано-Франківщині біля Коломиї. А її мама була родом із Космача, із самих Карпат, тож гуцульське коріння передалося і донці. У батьківській хаті всі вміли тримати голку у руці й прикрашали візерунками і орнаментами все: скатертини, подушки, простирадла, рушники, штори, плели килими, фарбували нитки, розписували писанки, дід робив гуцульські постоли. Привита із раннього дитинства любов до вишивки стала і роботою життя, і його сенсом. Хоча вже багато років Галина мешкає у Бучі, великі замовлення може виконувати разом із своїми родичами з Івано-Франківщини. Зараз у Галини Волощук є багато постійних клієнтів, які цінують вишукані роботи майстрині, а вироби розповсюджуються не лише по Україні, а і за кордоном, де теж люблять наші українські вишиванки.

Галина, розкажіть, будь-ласка, на яких тканинах вишиваєте?

– Використовуємо тканину домоткану – льон з бавовною, гребінну тканину (тканина, яку виткали і вичесали гребінцем, має гладку структуру без  залишків льону). Є великий вибір у кольоровій гамі як нитки, так і тканини, все якісне і натуральне. Використовуємо Луцький, білоруський льон, а також купуємо у чоловіка з Коломиї, який придбав верстати і сам виготовляє домоткану тканину.

Які візерунки пропонуєте замовникам, чи Вам замовляють уже певні орнаменти?

– Коли беру замовлення, дуже хвилююся, щоб догодити людині, щоб зробити саме так, як захотів клієнт. Звичайно, слухаємо бажання, показуємо роботи. У нас є різні стилі вишивання: хрестиком, занизування, нарахованої гладі, гладь рослинна, орнаменти. Всі вишиванки ексклюзивні! Наприклад, маємо вишитий орнамент, він може сподобатися клієнту, але наступного разу все ж намагаюся щось змінити, не повторюватися. Однакові візерунки можуть бути лише на замовлення. Також важливо зробити гарний пошив сорочки. У нас є різні моделі, індивідуально під кожну людину робиться викройка.

Чи використовуєте у вишивці елементи, що вважаються оберегами?

– Інколи клієнти бажають, щоб були присутні певні символи у вишивці, але завжди треба враховувати, що людині подобається. Я маю гуцульську кров. У нас вишивка цінувалася у геометрії, про оберіги мама навіть не розповідала. Раніше не було такого різноманіття узорів, майстриня сама собі вкладала орнамент і його реалізувала.

Як було колись? Дівчина вишивала сорочку на весілля собі і нареченому, і жіноча мала бути довга. Виходила заміж у цій сорочці, а згодом, коли народжувала дитину, відрізала від сорочки поділ і пилинала ним немовля. Зараз такий звичай відійшов. Дівчата багато працюють, тож не мають часу вишивати. І то не погано: все удосконалюється, йде вперед. Головне: під час вишивання майстриня передає свою енергію, тепло, хороший настрій, віру. І така робота не лише подобається, а й приносить задоволення.

Скільки часу необхідно на одну сорочку?

– Це залежить від складності вишивки. Якщо звичайна, через канву, то і за три дні можна вишити. А складні роботи, у яких ми використовуємо 30-50 відтінків ниток, дрібний хрестик, й враховуючи, що у релігійні свята, у неділю, коли правиться служба в церкві, ми не беремо голку в руки, то можемо кілька місяців вишивати одну роботу.

Які цікаві замовлення мали?

– Майже кожна людина, яка замовляла роботу, запам’ятовується особливими  моментами. Було замовлення від постійних клієнтів: вишити вироби на вінчання, які мали виглядати старовинними. Ми врахували, що раніше фарбували нитку цибулею і тому забарвлення не було таким яскравим і насиченим, як зараз. Під час виготовлення цього замовлення взяли не чорну нитку, а сизу. І отримали бажаний результат: не було контрасту між чорною і червоною нитками, і вироби виглядали старовинно.

А ще було цікаве замовлення із закордону. Там побудували українську церкву і забажали, щоб ми вишили полотна на все: іконостас, лави, ікони тощо, а крім того  – різні на свято та піст. Це була величезна робота. Лише у одному полотні вишивка мала 11 см ширини і 43 метри довжини. Це величезний об’єм. 35 жінок вишивали роботу більше ніж півроку.

Чому Ви займаєтесь саме вишивкою?

– Вишиванки – то наша традиція, наша культура, це у нас закладено десь в середині, у серці. Мама привила цю любов, і я вишиваю з 12 років. Старанно виконую роботу, і навзаєм отримую щиру вдячність.

Газета “Бучанські новини”, № 20, 2019р.

Читайте у матеріалі 12 цікавих фактів про вишиванку.