У Луб’янці на Зелені святки не ходили до річки – вірили, що могли забрати русалки

Тетяна Трапез, мешканка Луб’янки, працівниця місцевої бібліотеки, переповіла згадки сільських старожилів:

– За переказами, саме на Зелені святки старші обов’язково приказували дітям, що в ліс, на поле, ходити не можна. Купатися в річці теж заборонялося, бо вірили, що могли забрати русалки та водяні, – повідала Тетяна Василівна. – У дні святої Трійці нічого не можна було робити. До Зелених свят на городі вже все пропололи. Прибрані домівки прикрашали травами та гілочками з дерев липи та клену.

Тетяна Василівна згадує як в дитинстві допомагала в оздобленні оселі до Трійці:

– У нас є вулиця Чкалова, на якій ростуть дуже старі липи й клени. І ось саме до них ми ще дітьми ходили за гілочками, якими прикрашали хати та робили прикраси до воріт, які називали клечення. На ставку збирали траву: осоку чи рогіз, змішували з пахучою дикою м’ятою та встеляли в оселі долівку. Бувало, йдеш селом і милуєшся, адже кожен двір був святково прикрашений ароматною пишною зеленню, – згадує дитинство Тетяна Трапез.

Після того, як сходили в церкву, старі й малі жителі села збиралися на вуличних лавках й весело та цікаво проводили Зелене свято. Так люди всі три дні відпочивали від городини та хатньої роботи.

– Пам’ятаю завжди на вулиці 1-го Травня збиралися великі гурти молоді й співали, ділилися новинами та грали в карти. Село наче оживало від веселощів та сміху, – згадує давні події бібліотекар Тетяна.