Віктор Кравець – партизан, розвідник, герой Другої світової війни

Віктор юним хлопцем долучився до боротьби проти фашистів, і був смертельно поранений у віці 16 років. Він віддав своє життя за перемогу, 75-річчя якої ми відзначаємо сьогодні. На честь Віктора Кравця у селі Луб’янка Бучанської ОТГ названа вулиця.

Неосяжні ліси, білокорі берези, високі сосни і дуби. Серед цієї казкової природи ріс хлопчина Віктор Кравець. Батько його Дмитро Андрійович доглядав за колгоспним садом. Коли почалась війна, вирушив на фронт і звідти вже не повернувся.

Довгими осінніми вечорами Віктор майстрував радіоприймач, і одного разу з приймача пролунали зведення Інформбюро про події на фронті. Їх чекали з нетерпінням, слухали жадібно. 27 березня гестапо заарештувало комуністів Д.Сивоборода, П.Онопрієнка, А.Омельченка, Г.Онопрієнка, В.Бовтуна, В.Сивоборода, С.Бовтуна. Віктор мріяв за всяку ціну знайти партизанів і разом з ними нещадно мститись ворогам за сльози і горе народу.

Мати благословила сина в дорогу, а через деякий час він навідався разом з партизанами в село. Партизани роздали селянам зерно, спалили комору та в управі забрали всі документи.

Фронт наближався до Дніпра. Віктор не раз ходив на нічні операції разом зі своїм старшим товаришем Д.О.Беріндою на залізницю Київ-Малин. Вміло закладені міни робили свою справу – злітали в повітря вагони з технікою та живою силою ворога. Востаннє відважний розвідник побував в селі влітку 1943 року, прийшовши в формі ворожого офіцера. Сестра Людмила Дмитрівна згадувала його слова: «Пробач, сестро, що я в цьому мундирі. Скоро зніму його і викину. Ось тільки проженемо окупантів…».

16-річний Віктор Кравець був смертельно поранений в одному з боїв біля села Біла Криниця, де й похований.                          

Тетяна Трепез (За матеріалами М.Д.Прохорчука)