Тренування з айкідо в Бучанській ДЮСШ (Фото)
2 хв читання
Айкідо – одна із спортивних секцій в Бучі. У Бучанській дитячо-юнацькій спортивній школі діти мають унікальну можливість обирати той вид спорту, який їм найбільше підходить, з семи різних секцій.
Сьогодні ми хочемо познайомити вас із тренером айкідо – 30-річним Павлом Ждановим.
Він також є заступником голови федерації «Aikido Combat». Наша бесіда відбулася перед тренуванням юних спортсменів у школі бойових мистецтв, що розташована в Бучі на вулиці Києво-Мироцькій, 69.
Пан Павло має 2 дан (чорний пояс) і понад 16 років стажу в тренуваннях. Як пояснив Павло Андрійович, айкідо для дітей – це фізична підготовка, яка містить прості елементи самозахисту. А також розвиток дитини як гармонійної особистості, яка знатиме, що таке відповідальність, дисципліна, фізичне виховання і цілеспрямованість.
Для дорослих підхід є дещо іншим: вони вивчають більш складні елементи, орієнтовані на жорстокий самозахист, що вимагає більше фізичних зусиль і технічних навичок. Зокрема, перенаправлення сили противника проти нього.
Також Павло поділився своєю думкою, про те, чи можна називати айкідо «найбезпечнішим бойовим мистецтвом»:
«Знаєте, можна сказати, як і з будь-якою зброєю, це залежить від того, хто її використовує…».
Тренер зазначає, що це бойове мистецтво не особливо відрізняється від інших.
Це лише різні способи взаємодії з різними елементами свого тіла. Тож сказати цілком, що айкідо найбезпечніше… воно таким виглядає.
«Але в дійсності це велика робота — досягти успіху майстерності, – наголошує досвідчений спортсмен. – Це великий проміжок часу, набагато більший, аніж в боксі чи, наприклад, в дзюдо. Елементи вимагають дуже багато часу на відпрацювання».
І з посмішкою додає, що найбезпечнішим видом спорту і водночас ефективним способом самозахисту є біг.
Також Павло Андрійович розповів, що свою тренерську діяльність розпочав ще під час навчання, поєднуючи роботу зі здобуванням освіти.
Він довгий час працював у Харкові, а у наш регіон переїхав два роки тому. Зізнався, що найкомфортніше працювати саме з дітьми, адже вони не помічають морального стану, на відміну від підлітків і дорослих, які тонше відчувають емоції тренера й реагують на них. За його словами:
«Оце найскладніше. Ти повинен бути лідером для себе, самостійно тягнутися вперед, і завдяки цьому, інші будуть бачити твій прогрес і потім до тебе підтягуватись…».
Нам вдалося поспілкуватися з двома юними спортсменами – Платоном і Максимом. Хлопці відвідують заняття та мають великі амбіції: стати майстрами бойових мистецтв і здобути чорний пояс.
Ростислав Чижиков, Анастасія Дяченко УГІ
