Краса і українськи традиції: виставка картин Світлани Сігіди у Бучі (ФОТО)

Виставка картин «Розписи Київщини» Світлани Сігіди вражала яскравими кольорами, ніжними лініями і позитивними мотивами. Цю неймовірну красу можна було побачити у суботу на стендах у залі Бучанського Центру культури і мистецтв.

Ці картини можна було уявити як у залі найпрестижнішої сучасної галереї, так і на кам’яних чи дерев’яних стінах будівель часів Київської Русі, адже в них поєдналися фольклорні традиції й новітнє бачення, символи предків і сучасне тлумачення, сакральні послання у всесвіт і краса українського малюнку.

Сама художниця – народна майстриня України, членкиня Національної спілки Народних майстрів, розказувала відвідувачам про свої роботи, їх посил і натхнення.

Як розповідає пані Світлана, виставка картин «Розписи Київщини» – це збереження нашого надбання, нашої спадщини.

«Я хочу, щоб ми нашу культуру розповсюджували і популяризували, і щоб “Київський розпис” і далі мав розголос», – наголосила художниця.

Обираючи напрямок нової сторінки своєї творчості – Київський розпис, пані Світлана надихнулася роботами геніальної української художниці Ганни Собачко-Шостак, чиє ім’я тісно пов’язане із відродженням культурних традицій нашої країни. А також мисткині Параски Власенко, яка використовувала у своїх роботах фольклорні мотиви. Є у картинах Сігіди і відображення творчості бучанської художниці Любові Панченко. Разом з цими іменами Світлана Сігіда згадує мистецтвознавця, режисера і літератора Григорія Мєстєчкіна, завдяки якому, фактично, виникло направлення «Київський розпис». Працюючи із талановитою молодою художницею Людмилою Вітковською, він допоміг їй об’єднати у своїй творчості і стати послідовницею яскравих особистостей нашого регіону. Її роботи – теж невичерпне джерело натхнення для Світлани Сігіди.

Для відвідувачів художниця роз’яснила про особливості Київського розпису: 

«Якщо в Петриківському розписі є перехідний мазок, наприклад самчиківки, форма мазка – котячі або собачі лапки, то в Київському розписі кольорові окремі плями. Вони об’єднуються контуром, і кожен полісочок декорується і деталізується». Серед використаних орнаментів зустрічаються і такі, як на пам’ятці старовини «Золоті ворота», що у Києві.

Бучанець, поцінувач мистецтва Валерій Косарєв, який відвідав виставку, поділився відчуттями:

“Враження чудові, особливо в такий тяжкий час, який переживає Україна. Думаю, частіше треба влаштовувати виставки народних митців і художників – це велика справа для відродження не тільки національної культури, а й людської культури: більше добра, більше радості, більше задоволення, більше чудових почуттів”.

Яна Вершило, УГІ