Валерій Колтунов загинув, допомагаючи іншим (ФОТО)

На урочистостях з нагоди 32-ї річниці Незалежності України медалями «Захисник Батьківщини» посмертно нагороджені Валерій Колтунов, Віталій Фесюк та Сергій Смірнов. Журналісти БН дізналися, хто ж вони, ці Герої.

Охоронець “Новуса” Валерій Олексійович Колтунов отримав тяжке поранення, коли допомагав бучанцям укритися в ТЦ від колони рашистської техніки.

26-річний бучанець Валерій Колтунов за освітою педагог професійного навчання, отримав ступінь бакалавра в Київському професійно-педагогічному коледжі ім. Антона Макаренка. Рано втратив батьків, хлопця виховувала бабуся. Рідні і знайомі пам’ятають юнака, як чуйну, добру і подільчиву людину. Він завжди допомагав у всьому. Після смерті бабусі Каті в 2020 році молодий чоловік пішов працювати у ТЦ «Новус». Бо взяв собі за мету відремонтувати і переобладнати бабусине житло, щоб створити власну сім’ю. Та не судилося.  24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну.

Його хрещений Станіслав з болем згадує: «У ті дні ми постійно, по 5 разів на день, були з племінником на зв’язку. Останній дзвінок від нього був на початку 8-ї години ранку 27 лютого. Тоді він попередив нас, бо ми були вдома на Водопровідній, що ворожа техніка суне по вулиці Вокзальній, і просив, щоб ми сховалися. Після цього зв’язок перервався».

У ті жахливі перші дні ворожого вторгнення за ініціативи міського голови у «Новусі» волонтери цілодобово випікали хліб, який разом з продовольчими наборами і ліками розподіляли через гуманітарний штаб та розвозили в різні мікрорайони міста. Служба охорони торгового центру працювала у повному складі, забезпечуючи порядок і безпеку.

Також охоронник «Новусу» Валерій Колтунов відкривав приміщення ТЦ для розміщення наших бійців. Згодом давав їм можливість вийти з-під ворожих обстрілів. 27-го лютого Валерій отримав важке поранення в груди, коли допомагав бучанцям укритися в торговому центрі від другої колони рашистів, яка рухалася містом. Він ще зміг заповзти до підвалу ТЦ та пошкрябатися в двері. Товариші намагалися підручними засобами зупинити кровотечу. На жаль, у тій складній хаотичній ситуації не було жодної можливості надати необхідну медичну допомогу, і Валерій помер. У наступні дні волонтери доправили тіло загиблого до моргу, а потім його поховали у братській  могилі за Храмом Андрія Первозваного.

Після деокупації Бучі міська рада допомогла перепоховати тіло Валерія на меморіальному кладовищі, а дирекція ТЦ «Новус» сприяла встановленню пам’ятника.

Медаль «Захисник Батьківщини» отримав дядько загиблого Станіслав Петрович Кияниця.

Герої не вмирають!