Укравтодор: «Відкладати будівництво Київської обхідної дороги вже нікуди»
1 хвилина на читання
У відомстві презентували бачення об’їзної дороги навколо столиці, яка буде довжиною у 150 км, пояснили її важливість та позитивні зміни у законодавстві, прийняті Парламентом.
«Будівництво Київської обхідної дороги: найбільший інфраструктурний проєкт часів Незалежності», – підкреслили в Укравтодор.
Щодо змін у законодавстві
У відомстві впевнені, що вони дозволяють реалізувати будівництво дороги за новими правилами.
«Реалізація проєкту не полягає виключно у проведенні процедури закупівлі. Внесені Верховною радою України зміни до законодавства створюють умови для подальшого реформування закупівельної системи, формування нової практики конкурентного відбору підрядників з урахуванням міжнародних стандартів та норм.
Що ж стосується технічної можливості проведення через Prozorro таких форм контрактів, на кшталт EPC+F, – її на сьогодні, на жаль, немає», – коментує Оксана Філатова, начальниця Управління власності та державних закупівель Укравтодору.
Практика проведення закупівель на міжнародному рівні поза системою Prozorro не є унікальною для України. Йдеться про спільні проєкти з міжнародними фінансовими організаціями, які закуповуються за їх окремими правилами, окремих міжурядових угод, гранти та проєкти технічної допомоги.
Чому це надважливо для країни?
До 40% транспорту у столиці – транзитний. Так звана «мала кільцева дорога» давно перетворилася на звичайну міську вулицю з безліччю світлофорів, наземних пішохідних переходів. Київ займає топові місця за рівнем заторів у різноманітних рейтингах.
Проєкт КОД надзвичайно складний і масштабний:
- 150 кілометрів автобану,
- понад 20 транспортних розв’язок,
- новий мостовий перехід через Дніпро (довжина з підходами і естакадами становитиме 25,7 км),
- викуп земельних ділянок.
Орієнтовна вартість проєкту: 85 млрд грн.
В Укравтодорі вважають, що реалізовувати будівництво лише за кошти бюджету недоцільно. Варто долучити конкурентний відбір підрядника, інвестиції, та це поки неможливо. Потрібно більше змін у законодавстві.
Що зараз:
розпочато розробку нового нормативно-правового акту, відповідно до кращих стандартів FIDIC, CIPS, а також із залученням міжнародного арбітражу та у рамках міжнародно визнаної системи ціноутворення.
