Хворі аденоїди у дитини: як допомогти

Аденоїди — одна з найпоширеніших проблем, яка приводить малечу в кабінет лікаря-отоларинголога. Звідки вони беруться і як давати раду з «носиком, який не дихає»? І чому, власне, це так важливо — видалити аденоїди, якщо лікар не бачить іншого, аніж хірургічний, методу боротьби з проблемою? А може, все-таки є надія вирішити її консервативним (терапевтичним) способом?

Що таке аденоїди?

Аденоїди разом із мигдалинами належать до лімфатичної системи організму людини. Ця система — як бар’єр для різних інфекцій. Аденоїди розташовані на шляху потоку повітря, а мигдалини — на перехресті дихального і травного шляхів. Повітря, яке йде через ніс, потрапляє безпосередньо на аденоїди. І разом із ним в організм прагнуть потрапити віруси, бактеріальна інфекція, алергени. Однак аденоїди — як бар’єр для них. Захисна функція — одна з багатьох, які виконують аденоїди. Вони розпізнають інфекцію, сповіщають організм про появу вірусу, сприяють виробленню імунного захисту.

Мигдалики і аденоїди має кожна людина — від народження. Однак інфекції, від яких вони захищають організм, призводять до запалення і збільшення (гіпертрофії) цих ділянок. І тоді аденоїди стають на перешкоді нормального носового дихання. Тому, за словами лікарів, потрібні спеціальні лікувальні заходи, які й допоможуть усунути патологічні зміни, зменшити мигдалини та аденоїди в об’ємі.

Оскільки діти часто хворіють, у них на мигдалини і аденоїди припадає найбільше навантаження. Малюки можуть десятки разів на рік переносити різні гострі респіраторні захворювання. Найчастіше проблеми з аденоїдами виникають у віці від 3 до 14 років. Серед причин-провокаторів — запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, ГРЗ, грип та інші інфекційні недуги.

На що слід звернути увагу батькам дитини, аби не пропустити проблеми?

Про збільшені аденоїди свідчить ускладнене носове дихання — дитина з аденоїдами переважно дихає ротом. Якщо це триває кілька тижнів, то має стати серйозним дзвіночком для мам і тат: на часі — лікування. Лікар-отоларинголог призначить комплекс терапевтичних процедур, які допоможуть усунути запалення, зменшити об’єм мигдалин і аденоїдів.

 У переважній більшості всі форми респіраторних інфекцій зникають за тиждень, тож якщо проблема з носом залишається довше — це тривожний сигнал. Обов’язково з’ясуйте у фахівця, чому дитині важко дихати носом. Якщо малюк під час сну хропе — це теж найчастіше пов’язано з аденоїдами. У дитини також може змінитися голос, вона починає гугнявити (говорити «в ніс»). Може погіршитися слух. Якщо аденоїди тривалий час перебувають у патологічному стані, у дитини може навіть змінитися скелет обличчя.

Аденоїдит — запалення аденоїдів — супроводжує також підвищена температура. Словом, ідеться про проблему, з якою небезпечно зволікати.

Що робити?

Часто лікарі рекомендують радикальний метод у боротьбі з аденоїдами — хірургічний. Але в яких випадках він справді доцільний, а коли його можна уникнути, вирішує тільки фахівець.

У кожному конкретному випадку мають бути свої підходи — залежно від ступеня розростання аденоїдів, загального стану організму, імунітету дитини. Оперативне втручання — крайній захід, коли інших шляхів для лікування вже немає. Вдаватися до скальпеля доводиться, якщо всі методи консервативного лікування не дали результату. Аденоїди і мигдалики видаляють тоді, коли вони вже не можуть виконувати свої функції і замість захищати від інфекції самі стають її джерелом. Тож аби попередити оперативне втручання, лікування аденоїдів починайте вчасно, не зволікайте з візитом до лікаря.

Як правильно дихати?

Найголовніше правило — навчити дитину дихати носом, а не ротом. Це основа здоров’я, — наголошує фахівець. — Це не менш важливо, ніж навчити малюка ходити. Бо якщо дитина дихає ротом, повітря не проходить носовими проходами, порушується нормальна вентиляція в носоглотці, аденоїди не виконують своєї звичної функції і розростаються. Відтак послаблюється дихальна мускулатура та мускулатура грудної клітки.

До речі, навіть оперативні заходи не усунуть проблему, якщо дитина і надалі не навчиться дихати носом. Можна нескінченно видаляти аденоїди, але якщо дитина продовжує дихати ротом — проблема повертатиметься, аденоїди знову розростатимуться. Натомість якщо малюк вчасно освоїть правильне дихання — аденоїди взагалі не доведеться видаляти.

Симптоми аденоїдів у дитини:

• малюк дихає ротом, а не носом;
• неспокійний сон, дитина хропе уві сні;
• погіршення слуху, у дитини часто виникають отити та інші захворювання вуха;
• дитина говорить «у нiс», гугнявить;
• відбувається деформація лицевого скелету. З’являється так зване аденоїдне обличчя.

Як навчити дитину дихати носом

Лікарі радять говорити з малюком, пояснювати, через гру показувати власний «приклад дихання». Дитина має затямити на рівні рефлексу — ротик закриваю, дихаю тільки носиком. Слід постійно працювати з дитиною, щоб вона свідомо фіксувала свій ротик закритим. Знадобляться дихальні вправи для розвитку мімічної мускулатури (вимовляйте з малюком звуки у, о, надувайте повітряні кульки), а також вправи для розвитку м’язів грудної клітки (вдих-видих). Бажано все робити систематично.