Роман «Та, що тримає небо»  Володимира Даниленка – про окупацію Бучі

Роман про окупацію Бучі «Та, що тримає небо»  Володимира Даниленка з’явився у книгарнях.

В основу твору покладено свідчення людей, що пережили окупацію, волонтерів, воїнів терборони, родичів загиблих і зниклих безвісти. Розповідь пронизує спільна тема: російська армія завжди проявляла особливу  жорстокість до цивільного населення.

«У 1708 році московське військо знищило до 15 тисяч жителів у Батурині, що був резиденцією гетьманів Лівобережної України. А трупи дітей, жінок і чоловіків склали на плоти й пустили річкою Сейм, щоб залякати населення і зламати його волю до опору. І зараз, коли ракетами й шахедами обстрілюють наші будинки, Москва поводиться так само, як  це робили в Батурині їхні предки, ламаючи волю нашого народу. Тому в цій війні нам потрібна тільки перемога»,  – пояснив задум роману письменник.

У творі поєднано сатиру і воєнну драму. Разом з колоритними образами українського народу зображено спецпідрозділ ФСБ, що за вказівками з Луб’янки розшукує у покинутих будинках чорних археологів та колекціонерів історичних артефактів, книгу деревлян, вирізану невідомим письмом на дерев’яних дощечках із мореного дуба.

Книгу видав київський видавничий центр «Академія».  Опис роману «Та, що тримає небо»  Володимира Даниленка на їх на сайті:

Війна врізалася в її життя зненацька. Як напасть. Вбивча, руйнівна стихія.

Дарку нестерпно мучили жахлива невідомість і безсилля перед злом, що нищило мирних людей. Але не була б Дарка Підіпринебо собою, якби піддалася страхам і скорилася обставинам. Саме такі, як вона, приходять на допомогу всім, кому світять зорі.

Є в романі й історія про перипетії життя московської родини, один із представників якої, капітан Мозгоєдов, намагається справитися з особливим дорученням ФСБ — знайти книгу племені деревлян, вирізану невідомим письмом на дощечках із мореного дуба, що руйнує історичний міф, на якому тримається російська імперія.

Зі своїм спецпідрозділом капітан шукає цю книгу за адресами «чорних археологів» і колекціонерів старожитностей. Один за одним його запеклі зарізяки гинуть у зіткненнях з простими людьми, яких війна та обставини змусили чинити відчайдушний опір.

А Дарка, вступивши в поєдинок із трьома озброєними ворогами, рятує від наруги матір і молодшу сестру, і вони разом покидають окуповане місто.

Джерело: літературна аґенція “ХХІ століття”