Вечір пам’яті Любов Панченко

З нагоди дня народження художниці, модельєрки та мисткині-шістдесятниці Любові Панченко у Бучанській публічній бібліотеці відбувся захід «Кольори, що зберегли українську душу».

Творчість корінної бучанки Любов Михайлівни пронизана любов’ю до України, її традицій, які передавалися в родинах із давніх давен. Вона збирала культурне надбання рідної країни по містам і селам, зберігала, доповнювала, відтворювала
на полотні, у вишивках та своїх картинах. Етнограф, художник, кандидат історичних наук Олександр Босий, завідувач кафедри графічного дизайну Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука наголосив, що роботи Любові за своєю наповненістю, вишуканістю, ідентичністю займають рівень вищий, ніж багатьох українських митців.

Любов Панченко зробила значний внесок у збереження національної ідентичності та культурної пам’яті українців. Її творчість і досі надихає сучасних митців. Щоб ближче познайомитися з мисткинею, яка пронесла український культурний код крізь часи радянських заборон і залишила по собі потужну духовну спадщину, благодійний фонд «Берегиня Миру» організував цей вечір пам’яті.

«У часи, коли за любов до України карали, вона шила, творила, підтримувала, рятувала. Коли за вишивку могли переслідувати — вона відроджувала український костюм. Коли за правду можна було зникнути — вона не мовчала. Її колажі — це не просто тканина. Це долі. Це пам’ять. Це нитки, якими вона зшивала розірвану ідентичність народу», – наголосили «Берегині” .

Спогадами про мисткиню

До зустрічі долучилися люди, які поділилися спогадами про мисткиню та розповіли про значення її творчості. Серед них також були директорка Музею шістдесятництва Олена Лодзинська, депутатка БМР Ольга Продан, двоюрідний племінник Віктор Овсієнко.

Пан Віктор пригадує:

— «Коли молода Любов почала навчання в художньому училищі, ми якраз жили разом в одній квартирі у Києві. Вона працювала по ночах і малювала — чесно кажучи, я й досі не знаю, коли вона відпочивала».

Однією з особливостей її постаті був неповторний стиль. Любов шила собі автентичний одяг та головні убори власноруч, і в часи Радянського Союзу її образи дивували всіх навколо.

— «Пам’ятаю, як ми пішли з нею на Хрещатик — нас оточила велика кількість іноземців, які почали її фотографувати», — додає пан Віктор.

Ініціативу підтримала міська рада. До заходу долучилися представники Бучанської агенції регіонального розвитку, яка об’єднує органи місцевого самоврядування та громадські організації для комплексного розвитку громади, у тому числі у сферах культури, історичної пам’яті та ідентичності.

— «Одна із функцій агенції — підтримка організацій, фондів, рухів, які працюють із надбанням, примноженням та вивченням української культури, мистецтва, українських героїв і митців, — зазначила керівниця агенції Наталія Єфімови.

— Головна перемога на зараз у цій війні (поки боремося за велику перемогу) – відродження українського, яке роками намагалися придавити. Надбання, які ми відроджуємо, — це українська сила. Мені хочеться, щоб люди, які відчувають у собі цю силу, приєднувалися до таких заходів, ініціатив і ставали частинкою цієї спільноти».

Під час зустрічі у залі були представлені оригінальні роботи Любові Панченко, надані сестрою та племінницею художниці. А також 50 робіт учнів Бучанської дитячої школи мистецтв, створених за мотивами творчості Любові Панченко. Гості обрали 9 найкращих малюнків. Ці художні твори дітей стануть основою арт-об’єкта, який буде зроблений у вигляді карті Бучанської громади.