Пам’ятаємо померлих і молимося
У неділю після Великодня настає час, коли ми поминаємо наших предків та рідних, зустрічаємося сім’ями, прибираємо та прикрашаємо могили близьких, що пішли в інші світи. Проводи, гробки, могилки, Радниця – так називають Поминальну чи Провідну Неділю в різних куточках України.
За традицією могилки відзначають на 9 день після Великодня – у вівторок. Проте, зважаючи на практичність, проводи зазвичай влаштовують вже із суботи. Поминати предків, як ми всі звикли, цьогоріч стало неможливим через карантинні заходи, які були введені задля запобігання розповсюдження коронавірусу.
«БН» вирішили дізнатись, наскільки важливі ці звичаї і чи можливо змінити їх хоча б на рік.
Історія
Початок своєї традиції Провідна Неділя бере ще з язичницьких часів. Протягом післяпасхального тижня у східних та південних слов’ян здійснювали поминання предків. Цей звичай пішов від «Великодня мертвих». Вважалось, що напередодні Пасхи Господь відкриває рай та пекло й випускає душі померлих. Це робиться для того, щоб вони могли відвідати свої будинки й відзначити свій Великдень. Такі уявлення не церковні, а суто народні. Проте звичай поминати предків зберігся.
Традиції на Провідну Неділю.
Українці створили звичай – поминальний обід на цвинтарі, як невіддільна складова проводів. Проте священники кажуть, що обід можна справити й вдома, адже кладовище – це святе місце, як і церква, тому не варто там їсти, а тим паче вживати алкоголь.
Також не потрібно робити «принесення» – лишати паску на могилі. Краще зробіть пасхальне принесення малозабезпеченим, безхатькам тощо. Саме це буде благим ділом, а не покинуті страви на кладовищі.
Прикрашання могил пластиковими штучними квітами – ще одна народна традиція, яка виникла лише років 20 тому. І її не підтримує церква, тому що пластикові прикраси не утилізують потім належним чином, що шкідливо для екології. Набагато краще посадити кущики живих квітів, які будуть ще довго цвісти.
Народні прикмети:
– Існує така традиція: якщо обмити джерельною, святою водою ікони, то таким чином покращите свій матеріальним стан.
– Також у цю неділю вмиваються джерельною або свяченою водою. Проте є певна послідовність: старші у сім’ї завжди вмивали спочатку молодших, а потім вже й себе.
– Вранішні молитви, прочитані на Провідну Неділю, дарують вірянам довге і щасливе життя. Зауважте, що молитви повинні бути не тільки до Господа, але й до померлих родичів.
Молитва за померлих – це не молитва страху і не молитва відчаю перед лицем смерті. Це молитва любові і єдності. У дні поминання померлих ми засвідчуємо свою віру в те, що мертвих не існує.
«У Бога всі живі», а отже і ми нікуди не дінемось із буття і колись також потребуватимемо молитви. Головне, щоб наша молитва не була формальною. Щоб вона не полягала у тому, щоб раз, чи кілька разів протягом року принести до храму хліб і цукор, подати записку з іменами і з відчуттям виконаного обов’язку поставити галочку у своєму життєписі. А в тому, щоб молитовна пам’ять була пам’яттю єдності і пам’яттю любові, та не обмежувалась стінами храму.
Залишайтеся вдома і бережіть себе та близьких.
