Історія життя бучанки Надії Левченко:  Її голос звучав за свободу України (фото)

Видатна землячка Надія Левченко – вчителька української та англійської мов. Була активною громадською діячкою. Її ім’я пов’язане з діяльністю Українського культурологічного клубу та Української Гельсінської групи, також  була учасницею «Просвіти».

У Публічній бібліотеці громади відбулася зустріч-спогад про мужню бучанську вчительку, яка боролася за вільну Україну в часи, коли це було небезпечно. У 1988 році, ще при радянському союзі,  пані Надія активно підтримувала все українське.

Непересічна, яскрава жінка, яка мала сильний характер, справжня патріотка України. 15 березня 2026 року виповнилося 100 років від дня її народження. На зустрічі звучала історія життя надзвичайної жінки, яка жила в нашому місті, ходила цими вулицями.

Спогади соратників

Своїми спогадами також поділилися її соратники Олесь Шевченко, Іполіт Матіюк, Тетяна Осадча, Олександра Ткачук та Мирослава Свистович. Музичний супровід звучав у виконанні Тетяни Бондар та Жанни Прихожук. Модератор заходу Юлія Шкурупій, голова БФ «Берегиня Миру».

Борець за незалежність Олесь Шевченко був політв’язнем у радянському союзі, а в 1990 році був обраний народним депутатом України. Пан Олесь розповів, що коли через дії радянської влади поціновувачі української незалежності не могли вже збиратися в столиці, пані Надія запропонувала для зустрічі свою квартиру в Бучі. Відтак помешкання в мікрорайоні Склозавод перетворилося на справжній штаб борців за незалежність, де готували перші збори до Дня Злуки та шили прапори для «Живого ланцюга».

Саме тут 22 січня 1989 року відбулися збори, присвячені 70-м роковинам Акта Злуки, згадує пан Олесь. А 9 березня Надія Левченко роздавала біля пам’ятника Тарасу Шевченку в столиці жовто-сині прапорці.

Уподобання Надії Левченко

Під час виступу членкиня бучанського осередку Народного руху України Тетяна Осадча розповіла, що Надія була доброю та щедрою людиною. Усе, що вона робила, було для України. Читала багато сама й ділилася з іншими творчістю Василя Симоненка, Миколи Міхновського, Дмитра Донцова, Степана Бандери, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Володимира Винниченка, а також розповідала людям правду про рідну країну.

А ще Надія Іванівна часто співала українські пісні, які знала напам’ять. Найулюбленіші: «Сховалось сонце за горою», «Стоїть козак на чорній кручі», «Не пора, не пора», «Лебеді материнства».

Такі постаті нагадують: історію нашої держави творять люди – сміливі, принципові та віддані своїй країні. Олесь Шевченко наголосив: «Незалежність зробив наш народ. Ми були лише на кілька кроків попереду, підтягували свідомість українського народу».

Ми публікували: Вечір пам’яті Любов Панченко | БУЧАНСЬКІ НОВИНИ