Почути кожну дитину: протидія булінгу – тема круглого столу у Бучі

У Бучанській громаді відбувся круглий стіл «Протидія булінгу».

У школах потрібні не лише фізичні укриття, а й укриття для морального прихистку та ментального розвантаження. Дитина має знати, куди вона може прийти, коли їй психологічно важко чи боляче.

До обговорення долучилися представники Бучанської міської ради, Київської обласної державної адміністрації та партнери пілотного проєкту. Фахівці різних сфер і експерти говорили про болючі питання, зокрема про те, як допомогти постраждалим від цькування.

Головне питання зустрічі: як здобути довіру дитини, яка стала жертвою булінгу, щоб вона наважилася розповісти про те, що з нею відбувається.

Булінг: давня проблема з новою назвою

Булінг (цькування– — це навмисна, систематична агресія, яка виявляється у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, а також через кібербулінг. Саме поняття та методи боротьби з ним з’явилися відносно недавно, проте цькування між дітьми й підлітками існувало завжди. Просто його не хотіли визнавати як факт.

Нерідко першим питанням ставало: що така дитина зробила, що до неї так ставляться? Провину перекладали на жертву, а не на кривдників. Такий підхід є категорично хибним, але трапляється й досі.

Засновниця та генеральна директорка благодійного фонду «Твоя опора» Валерія Татарчук наголосила: у булінгу ніколи не буває винною дитина. Це завжди провина дорослих, які навколо не бачать, не реагують або й мовчки це допускають.

Це НЕ просто жарт

Ображена дитина часто чує виправдання: «Ну це ж просто жарт». Так кажуть байдужі, апатичні люди. Тим часом під час опитування 90% дітей відповіли, що це означає: їм боляче, їм погано, їх ображають.

Тому важливо визнавати, що це НЕ просто. Це насильство, яке робить життя дитини нестерпним.

На круглому столі також обговорювали, як створити дієвий інструмент, що дозволить дитині, яка не має гаджета й не може зателефонувати чи відсканувати QR-код, все одно повідомити дорослому про булінг і бути почутою та почути у відповідь, що їй вірять.

Безпечне освітнє середовище

Заступниця Бучанського міського голови Людмила Риженко зазначила, що в період війни безпечне освітнє середовище для дітей – це не лише укриття. Це ще й робота психолога, психологічна та моральна підтримка дітей, батьків і вчителів. За її словами, надзвичайно важливо, щоб дитина мала змогу звернутися й розповісти про свою проблему, а також щоб і дитина, і її батьки були впевнені: їх почують. Протидія булінгу має бути дієвою і ефективною.

Що кажуть цифри

На заході презентували результати двох досліджень: в одному з навчальних закладів і загалом по громаді. Фахівці з’ясовували, якої підтримки потребують діти, і тепер, проаналізувавши дані, розуміють, як рухатися далі.

Доповідь фахівчиня розпочала словами самих дітей із анкет: «У мене немає друзів, я почуваюся самотньою», «Мене ніхто не чує і не вірить мені», «Мені погано морально», «Ти в цьому світі ніхто. Якби тебе не було, було б усім краще», «Мрію вийти з депресії і почуватися живим». Одна з відповідей навіть цитувала вчительку, яка після того, як назвала дитину бездарою, сказала, що «пожартувала».

У першому опитуванні взяла участь 351 дитина віком від 10 до 14 років. Ось головні висновки:

• кожну другу дитину непокоїть безпека та навчання в школі;
• ще чверть дітей хвилює власний емоційний стан, проблеми зі сном або концентрацією, що може свідчити про емоційну напругу;
• понад 42% дітей відчувають тривогу, але намагаються впоратися з нею самостійно;
• 12,5% прямо кажуть, що переживають тривогу або стрес;
• 5,5% відчувають, що перебувають у постійному стресі й потребують допомоги;
• більше половини дітей стикаються з образами, приниженням і агресією;
• лише 55% дітей мають людину, до якої можуть звернутися по допомогу.

Тривога та стрес, спричинені війною, призводять до зростання кількості випадків булінгу.

Антистрес-кімната: простір, де дитину чують

За підтримки благодійного фонду «Твоя опора» у Бучанському ліцеї № 3 створили антистрес-кімнату. Психологиня ліцею поділилася результатами роботи нового простору для психологічного розвантаження. Головне, що учні самі повертаються до кімнати й хочуть її відвідувати.

Психологиня підкреслила: це добре, що є середовище, де дитину можуть почути. За її словами, кімната допомагає не лише долати прояви стресу, а й розвивати емпатію.

Підтримка для вчителів і потреба в інфраструктурі

Заступниця голови КОДА Жанна Осипенко назвала проєкт надзвичайно актуальним і наголосила, що він важливий не лише для дітей, а й для вчителів, які також дуже вразливі.

«Нам не вистачає такої інфраструктури в багатьох школах Київщини: антистрес- чи ресурсних кімнат, кабінетів для психологів, для ментального здоров’я. Вони потрібні як повітря», – зазначила вона. За її словами, булінг, на превеликий жаль, є великою проблемою, і під час війни вона посилюється. Жанна Осипенко підкреслила важливість своєчасної реакції дорослих на випадки цькування та створення безпечного середовища, де кожна дитина може розраховувати на підтримку.

Фонд «Твоя опора» зосередився не лише на роботі з дітьми, а й на роботі з дорослими, які щодня формують шкільне середовище.

У межах пілотного проєкту 83 вчителі пройшли тренінги з протидії булінгу. Наразі вони отримують супервізійну підтримку, яка допомагає аналізувати складні професійні ситуації та обирати способи реагування. Учасники зустрічі також говорили про психологічний стан педагогів в умовах повномасштабної війни: фахова консультація й можливість обговорити складні ситуації є важливими умовами для своєчасного реагування на проблеми дітей.

Підсумок зустрічі

Дитина має мати можливість зробити перший крок — звернутися по допомогу, а підтримка починається з небайдужості. Коли разом діють громадські активісти, організації та органи місцевого самоврядування, результат буває добрим.

Адвокаційну кампанію «Це НЕ просто» реалізує благодійний фонд «Твоя опора» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання», у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.