Тетяна Крашевська з Бучі: Хочу, щоб ChatGPT був у дітей у голові, а не в телефоні

Тетяна Крашевська викладає фізику в Бучанському ліцеї №4 з 2019 року, педагогічний стаж майже 15 років. У розмові з «Бучанськими новинами» вона розповіла про свій професійний шлях, мотивацію, виклики сучасної освіти в умовах війни та мрію про власний кабінет фізики.

– Чому обрали своїм фахом фізику?

– У школі мені легше давалися точні науки, і я готувалася на математичний факультет. Тим паче, що моя мама вчителька математики. Але на підготовчих курсах познайомилася з учителем фізики, який так захопливо розповідав, що я закохалася в предмет і переоформила документи. Не шкодую й досі.

– Чому обрали для життя саме Бучу?

– Я з Вінниці, чоловік – киянин. Коли переїжджали до Києва, мене не захопив цей шалений ритм. Шукали щось поруч зі столицею, заїхали в Бучу і нас вразили сосни. Вирішили зупинитися тут і не пожалкували. Хотілося б лише, щоб ці сосни збереглися, а місто не так швидко урбанізувалося. Колись тут можна було вийти в поле поруч з будинком і побачити лося чи козулю, і це справжня близькість до природи.

– Що у вашій роботі приносить найбільше задоволення?

– Коли діти самі шукають додатковий матеріал. Значить, я їх захопила. І коли радіють, що в них вийшла задача. Фізика цікава, просто потрібен викладач, який уміє це показати. Наприклад, розповісти про вчених, як про цікавих людей.

– Ви ще й класна керівниця? Як знаходите спільну мову зі своїм класом?

– Я дуже прив’язана до них і дуже їх люблю. У нас повне порозуміння. Я знаю їх ще із сьомого класу і спостерігаю весь процес дорослішання. Між нами повний коннект (емоційний зв’язок, – ред.)

– Який закон фізики чи явище є вашим улюбленим?

– Ньютон – дуже цікава історична постать, а його закони фундаментальні, на них тримається класична фізика і вони ідеально описують світ навколо нас. Ще закон Ома, який ми зараз поглиблено розглядаємо з 11-м класом. Це фундамент нашої електрики, ми зустрічаємося з ним щодня, навіть не помічаючи цього.

– Як змінилися сучасні діти порівняно з тим, коли ви починали працювати?

– Якщо говорити про позитивні моменти, то сучасні діти набагато вправніші з технікою й гаджетами. Вони швидко знаходять потрібну інформацію. Але, на жаль, ChatGPT та інші подібні сервіси привчають дітей не думати самостійно. Навіщо робити щось самому, якщо можна закинути завдання в чат-бот, і він зробить усе за тебе? Хоча іноді відповідь буває неправильною, і на цьому діти таки помиляються. Мені б хотілося, щоб мої учні мислили, доходили висновків методом спроб і помилок, а не отримували одразу готову відповідь. Єдине моє бажання, щоб у дітей формувалися власні нейронні зв’язки, щоб ChatGPT був у них у голові, а не в телефоні.

– Як зацікавити фізикою учня, який вважає себе гуманітарієм?

– Тут усе дуже індивідуально. Часто негативну установку дають оточуючі: «Я ніколи не розумів фізику, ти теж не зрозумієш». Я кажу дітям, що якщо ведмідь може навчитися кататися на велосипеді в цирку, хоч це й не властиве йому середовище, то й ми зможемо. Людина може все, варто тільки захотіти, і я ніколи не ставлю дитині обмежень на кшталт «у тебе не вийде».

– Чи вдається проводити експерименти в умовах війни?

– Це моя болюча тема. Демонстраційні прилади в школі є лише в одиничних екземплярах, тож ми працюємо з віртуальними лабораторіями. Але це зовсім не ті відчуття й емоції. Якби дитина сама склала електричне коло, виміряла напругу і силу струму, вона б отримала справжнє задоволення від виконаної роботи. Моя мрія – це кабінет фізики хоча б із 25 наборів приладів до кожної лабораторної роботи, щоб кожен учень міг відчути процес на власному досвіді.

– Скільки часу забирає підготовка до уроків?

– Фактично весь вільний час. До кожного класу готуюся окремо, адже через тривоги хтось встигає більше, хтось менше. Лягаю спати о 22:30, вільного часу в мене майже немає.

– Що робите, якщо учні бояться контрольних?

– Щоб подолати страх, треба в нього «увійти». На перевірочних роботах я збираю телефони, але дозволяю користуватися зошитами, це дає змогу пригадати пройдені уроки й успішно розв’язати завдання. Попереду в дітей НМТ, і саме він викликає найбільший стрес через брак практики складання іспитів у школі. А стресостійкість формується лише з досвідом, тож боятися контрольних не варто. Контрольна робота – це лише підсумок, з якого ми розуміємо наскільки тему було засвоєно.

– Навіщо фізика тим, хто не стане науковцем?

– Фізика вивчає закони природи, властивості й будову матерії, фізичні явища. А це дає нам змогу розуміти все, що відбувається у світі. У побуті ми також використовуємо знання, які отримали на уроках. Є розуміння, як працює мікрохвильовка, чому потрібно в авто пристібатися ременями безпеки, як поводитися, коли опинився на річці, що замерзла тощо. Окрема болюча тема, яку хочу порушити, зацеперство на залізниці. Я багато разів пояснювала учням незворотні наслідки, і серед дітей нашого ліцею таких випадків не бачила. Це моя маленька перемога.

– Якою бачите школу через 10 років?

– Це буде потужний розвиток технологій. Дуже хотілося, щоб технічні виші стали популярними серед випускників. «Дрон не злетить на факультеті менеджменту», тому сподіваюся, що більше дітей обиратимуть технічно-природничий напрямок: інженерію, ядерну фізику, біофізику. Мрію, щоб частіше відкривали профільні класи для поглибленого вивчення фізики та хімії. А ще після нашої Перемоги нам будуть потрібні будівельні професії, які також тісно пов’язані з фізикою.

– Порадьте фільм чи книгу про фізику.

– «Оппенгеймер», «Марія Кюрі», «Небезпечний елемент». Останні дві стрічки про Марію Кюрі. Марія Складовська-Кюрі – це приклад наставниці, яка надихала, мотивувала, створювала першокласні дослідницькі лабораторії, передавала свої знання, жертвуючи власним здоров’ям.

– Що побажаєте читачам?

– Перемоги нашій Україні, щоб діти повернулися до нормального життя й назавжди забули, що таке сигнал тривоги, щоб навчання не переривалося. І щоб навчалися не тому, що це комусь треба, а щоб ставати сильнішими, адже знання дають змогу нам самим створювати гідні умови для життя всього людства.

Статтю можна прочитати у Газета «Бучанські новини» № 40 від 1 жовтня 2026 року