Меморіальну дошку Георгію Москаленку відкрили у Бучі (ФОТО)

На будинку № 13 на бучанській вулиці Нове Шосе відкрито меморіальну дошку Георгію Москаленку, який одним із перших вивісив національний прапор України: у далекому 1965 році на фасаді Київського інституту Національної гвардії України.

Радісну подію прийшли розділити друзі, сусіди, знайомі Георгія Митрофановича, його син Роман, громадськість і активісти міста.

– Він вірив і мріяв, що в Донецьку, Луганську і у Симферополі майорітиме жовто-блакитний прапор. І так воно і буде! І я разом зі всіма українцями так бажаю, – сказав син Георгія Митрофановича Роман Москаленко.

Для Георгія Москаленка Прапор на той час був символом його рідної землі – України. Саме прапор стверджував його дух, самоідентичність, що він – українець. Його душа протистояла, бунтувала проти радянського режиму.

Історія людини, яка підняла жовто-блакитний прапор 56 років тому

Георгій був одним з тих, хто пішов проти радянської системи та радянського режиму. Першого травня 1965 року, будучи студентом, зробив пропозицію вивісити національні прапори в рідному місті.

Разом зі своїм товаришем Віктором Куксою винайшли тканину синього і жовтого кольорів, нашили тризуб з чорної тканини, який скопіювали з грошей Української Народної республіки. На цьому прапорі чорним чорнилом Георгій Митрофанович написав: Ще не вмерла Україна – ще її не вбито! I поставив підпис ДПУ (абревіатура мала читатися як “Демократична партія України”, тоді неіснуюча, щоби вчинок не приписували, наприклад, Організації українських націоналістів).

Прапор вивісили вночі на будівлі Київського інституту Національної гвардії України, що знаходився на Брест-Литовському проспекті (нині проспект Перемоги) навпороти заводу “Більшовик”. Саме там 1 травня формувались колони, які прямували на демонстрацію.

Хлопці-студенти розуміли, що цей жовто-блакитний стяг побачать усі. І побачили… А вони отримали за свій вчинок 3 роки позбавлення волі у мордовських таборах суворого режиму.

Після звільнення

Звільнившись 1970 року Георгій Митрофанович із труднощами влаштувався на роботу сантехніком у Київське спеціалізоване управління №521, де згодом став бригадиром, потім майстром, прорабом.

За три роки одержав квартиру в селищі Буча під Києвом, де й прожив решту життя. Був одружений з Вірою Матейко, з якою народили й виховали трьох синів.

Георгій Митрофанович брав участь у рухові за незалежність.

1990-95 рр. був депутатом Бучанської селищної Ради.

Член Демократичної партії України з 1990 р.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 20 травня 1994 року судові вироки в частині засудження Георгія Москаленка скасовано, кримінальну справу закрито за відсутністю складу злочину.

10 квітня 2021 року Георгій Митрофанович пішов у вічність.

Нагадаємо, сьогодні відбулися Урочистості з нагоди Дня Державного Прапора у громаді (ФОТО) | (buchanews.com.ua)