«Вітер» – «Сова» Микола Королько: «Тільки сміливі мають право на щастя»

Коли стало питання про захист суверенітету та незалежності рідної Батьківщини, він ні хвилини не роздумував. Адже Батьківщина це не тільки наймиліші безкраї земні та водні простори, це рідна ненька та вічна пам’ять про батька, кохана дружина та брати, діти, друзі…

Герой, що завжди буде жити в серцях та пам’яті кожного, хто його знав – Микола Королько – солдат, стрілець-помічник гранатометника 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти охорони 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України.

Кажуть Бог забирає найкращих. Він дійсно був найкращий! Адже з народження був розумним, кмітливим, сміливим красенем та справжнім патріотом своєї рідної України.

– З відзнаками закінчив Волинський ліцей-інтернат та юридичний факультет Національного університету державної податкової служби України за спеціальністю «Правове забезпечення держави», – ділиться фактами дружина Валентина Королько. –  За покликом душі навчався на історичному факультеті Волинського державного університету імені Лесі Українки (нині – Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки).

Микола Петрович за період навчання брав активну участь в громадських і культурних заходах. Був юрисконсультом професійного комітету студентів та курсантів Національного університету державної податкової служби України.

– Громадський активіст, духовний ватажок. Микола знав і любив історію України, володів німецькою мовою, багато читав про бізнес та наукової літератури, – з любов’ю розповідає далі Валентина Петрівна. – Його життєвий девіз звучав так: «Тільки сміливі мають право на щастя».

Усім відомо, що без минулого не може бути майбутнього. А майбутнє для своєї Батьківщини він бачив світлим і безхмарним. Та зима 2013-2014 років перевернула все в житті Миколи, як й інших співвітчизників. Цей період він, як і багато українських патріотів, перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Побратими кликали його «Вітер»…

24 червня 2014 року Летичівсько-Старосинявським об’єднаним районним військовим комісаріатом Хмельницької області добровольцем призваний до лав Збройних сил України. Рідні та близькі Миколи навіть не здогадувалися, що Микола на війні, що захищає мир та спокій всієї України.

– Він сказав, що їде на спеціальні навчання для подальшого переведення і роботи в СБУ, – згадує ті важкі моменти їхнього життя Валентина Королько. – З травня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Тоді мав позивний «Сова».

 21 липня 2014 року снайпер Королько в районі смт Георгіївка Лутугинського району Луганщини виконував бойове завдання з прикриття наступу українських військових. Але його позиція була помічена та обстріляна танковою групою терористів. Солдат Микола Королько та старший лейтенант Павло Ящук загинули від влучення танкового снаряду…

Микола похований на кладовищі рідного села Тоболи Камінь-Каширського району Волинської області.

Його нагороджено орденом «За мужність» III ступеня», Орденом «За Оборону Луганського аеропорту».

Залишилися без любого сина, коханого чоловіка та люблячого батька мама, дружина та дві доньки – Соломія та Анастасія. Соломійка навчається в третьому класі, а от молодша Настуня цього року пішла в перший. Побратими Миколи приїхали на свято з великими оберемками білих троянд, щоб замість батька провести маленьку школярку в школу, у першу дорослу дорогу життя…

19 травня 2015 року в селі Тоболи на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Миру, 5), де навчався Микола Королько, на його честь відкрито меморіальну дошку. Поряд з академією встановлено монумент на честь полеглих Героїв, де викарбовано їхні імена. Поряд з Миколиним імена трьох його друзів.

Улюбленим письменником Миколи був Іван Багряний, якого він постійно цитував:

У сміливих щастя завжди є!..

Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!

Бог не без милості, козак не без щастя!