Звіт “Бучанської Варти” про відрядження до ООС

Волонтери, як зазвичай, після відрядження відзвітували про поїздку на сторінці у Фейсбук:

“Екіпаж: Яворський Богдан – волонтер, голова БВ.
Забарило Богдан – волонтер БВ, водій.
Кушнірчук Анатолій – військовий капелан, водій.
Відстань: 1908 км.

Відвідали наших рідних братів і сестер у 25-му баті «Киівська Русь» 54-і ОМБР ЗСУ. Привезли їм сотні мішків для піску, багато металевих скоб для бліндажів, два рулони плівки для окопів, матраси, одіяла для окопів, шість великих маскувальних сіток, окопного типу пральну машинку, пінопласт, трохи гігієни, медикаменти по списку, цілу купу смаколиків, печива «Деліція», трохи їжі, сала, цукерків та інші потрібні «іграшки».

На першому, найближчому до бойових дій, блок-посту, нас приїхав зустріти і провести далі – комбат «Батя» та «Кутузов» з РВП «Люди худого». Потім ми поїхали у спеціальні місця і там вже мали щирі розмови і передали нашу всебічну підтримку від Вас і нас.
Так, війна тут є. Вона дуже підла і підступна сьогодні. Але наші рідненькі хлопчики та дівчатка тут дають гідну, фахову, розумну, продуману і правильну та потужну відсіч. Це ми могли чути своїми вухами та бачити на власні очі «картинку з птиці».

Від усіх нас і Вас – ми ПОДЯКУВАЛИ їм усім за нелегку службу та просили їх побути тут ще трохи, аби ми усі ще трохи пожили мирним життям дома. Також були раді бачити те, що старше покоління Воїнів – фахівців навчає молодих Воїнів. Вкладає себе у них. Це було давнім проханням від нашого капелана до них. Ще ми побачили їх замучені очі.., але ніхто не «устал» захищати себе, своїх рідних, нас з вами і рідну землю. У будь-який час – готові до бою. Одним словом – Незламні.

Від капелана месидж був таким: «Дякуємо, що ви тут ще. Бо якщо вас тут не стане – то усіх нас не стане… Дякуємо, що навчаєте молодих тому, що самі добре знаєте і фахово володієте»!

Від Воїнів месидж до нас усіх був таким: «Ми не зрадимо! Ми тут готові! Нам нелегко – але дякуємо, що всебічно і постійно підтримуєте та не забуваєте! Чекаємо знову!»

Хочемо ЩИРО ПОДЯКУВАТИ УСІМ ВАМ, хто пожертвував кошти, придбав щось по списку потреб, приніс і поклав до нашого автобусу, дорогезні медикаменти, хто допоміг з дизпаливом на поїздку, хто давав смаколики, цукерки, наробив маскувальних сіток, купив скоби та цвяхи, та інші «іграшки» про які ми не можемо писати публічно. Без Вашої прямої допомоги нічого б не відбулося!
ДЯКУЄМО!

Хотіли би вибачитися перед Вами за такий Запізнілий Звіт. Передчасна смерть нашого брата Сашка «Ірпеня», Добровольця, офіцера – зовсім вибила нас з розуміння. Змушені були перервати нашу поїздку і терміново повернутися додому щоб встигнути на поховання.”